Публікуємо поіменний список полеглих у жовтні захисників України. Нам відомо про смерть 22 бійців. 11 — бойові втрати. Інформація про деяких — неповна.
Наймолодшій із загиблих у бою було 19, найстаршому — 47. Чотирьох бійців Україна втратила 10 жовтня — найбільше за добу. 9 жовтня було найбільше обстрілів — 39.
Поранення отримав 41 захисник України.
1, 3, 7, 11, 13, 18, 22, 25 жовтня обійшлося без втрат, за даними штабу Операції об'єднаних сил.
Російські окупаційні війська порушували режим тиші 672 рази.
Бойові втрати
2 жовтня
Олексій "Скіф" Влодарський, 36 років, із села Гранітне Малинського району Житомирської області. Загинув від кулі снайпера поблизу селища Кримське Новоайдарського району на Луганщині. Боєць 24-го батальйону "Айдар" 53-ї механізованої бригади. Воював понад два роки.
Залишилися сестра та брат.
9 жовтня
Юрій "Хом'як" Фешко, 24 роки, із села Оленівка Магдалинівського району Дніпропетровської області. Загинув від кульового поранення грудної клітки на Світлодарській дузі в Донецькій області. Командир бойової машини піхоти у 72-й бригаді ім. Чорних Запорожців. Після строкової служби 2016-го підписав контракт на службу.
Залишилися батьки, брат і наречена.
10 жовтня
Олеся Бакланова, 19 років, із села Караван-Солодкий Марківського району Луганської області. Загинула від кульового поранення на позиції шахти "Бутівка". Стояла на посту, коли в неї поцілив снайпер.
З початком війни очолила у своїй школі волонтерський рух із плетіння маскувальних сіток для фронту. У 18 років підписала контракт із 92-ю механізованою бригадою.
— Леся була дуже бойовою, — розповідає В'ячеслав, командир Бакланової. — Коли спитали: може, ти будеш з дівчатами в тилу на зв'язку сидіти, відповіла: "Ні, я хочу воювати".
Залишилися батьки і брат.
Сергій Дронов, 20 років, із міста Чигирин Черкаської області. Підірвався на вибуховому пристрої неподалік села Гранітне Волноваського району на Донеччині. Був солдатом у 138-й радіотехнічній бригаді.
Залишилися батьки.
Роман Магас, 27 років, із села Баня Лисовицька Стрийського району Львівської області. Підірвався на вибуховому пристрої неподалік села Гранітне Волноваського району на Донеччині. Служив у Повітряних силах із 2015 року. На Донбасі воював у складі 128-ї гірсько-штурмової Закарпатської бригади.
Залишилися батьки, дружина і двоє дітей.
Павло Стояновський, 29 років, із Маріуполя Донецької області. Загинув на підступах до хутора Вільний Попаснянського району на Луганщині. Після закінчення професійного училища працював за фахом — сантехніком. У жовтні 2016 року підписав контракт із 14-ю механізованою бригадою.
Залишилися батьки.
15 жовтня
Антон Моспан, 26 років, із Черкас. Загинув від кульового поранення у голову поблизу села Кримське Новоайдарського району Луганської області. Старший сержант 8-го батальйону 10-ї гірсько-штурмової бригади. Служив за контрактом із 2015 року.
Залишилися батьки і брат.
16 жовтня
Андрій Бойко, 20 років, із Лубен Полтавської області загинув від кульового поранення в голову неподалік Мар'їнки Донецької області. До армії закінчив Лубенський фінансово-економічний коледж Полтавської державної аграрної академії. Служив за контрактом із лютого 2017-го у мінометній батареї 1-ї танкової бригади.
Залишилася мати.
Павло Білік, 38 років, із села Костичани Новоселицького району Чернівецької області. Жив у селищі Томашпіль на Вінниччині. Солдат 28-ї механізованої бригади. Загинув від кулі снайпера неподалік Мар'їнки Донецької області. Служив за контрактом із жовтня 2017 року.
Залишилися батьки й 15-річна донька.
23 жовтня
Олександр Ур, 33 роки, із села Есень Ужгородського району на Закарпатті. Загинув від кулі снайпера в районі Волновахи Донецької області. Етнічний угорець. Старший солдат 15-го батальйону 128-ї гірсько-штурмової Закарпатської бригади.
До війни працював будівельником. Три роки тому — єдиний зі свого угорського села — пішов на службу. Останній рік жив у Запоріжжі.
Залишилися дружина й 12-місячна донька.
27 жовтня
Дмитро Дарій, 47 років, із села Сергії Путильського району Чернівецької області. Загинув від кулі снайпера поблизу селища Кримське Новоайдарського району Луганської області. Трьома днями раніше йому виповнилося 47 років. Солдат 8-го батальйону 10-ї гірсько-штурмової бригади.
Учасник Революції гідності. Мобілізований до війська у першій хвилі. Воював із жовтня 2014-го.
— Мамі досі не сказали, що син загинув — у неї проблеми з серцем, — каже боєць бригади Гліб Бабіч, 50 років. — Вона — у будинку для людей похилого віку.
Небойові втрати
4 жовтня
Олександр Ятченко, 36 років, із селища Зайцеве Бахмутського району Донецької області. Помер у зоні Операції об'єднаних сил. Обставини не уточнені. Солдат 53-ї механізованої бригади.
Залишилися мати.
8 жовтня
Дмитро Мельник, 51 рік, із села Іванівка Великописарівського району Сумської області. Помер від інфаркту, двічі був у комі. Учасник АТО, капітан у 95-й десантно-штурмовій бригаді.
Залишилася дружина.
12 жовтня
Андрій Корна, 27 років, із міста Хорол Полтавської області. Підірвався на вибуховому пристрої поблизу селища Зайцеве на Донеччині. Сержант 3-го батальйону 72-ї бригади ім. Чорних Запорожців. Контракт на службу підписав у грудні 2016-го.
Залишилися батьки і брат.
16 жовтня
Іван Петренко, 46 років, з Умані Черкаської області. Загинув під час виконання польоту винищувача Су-27 у рамках міжнародних навчань "Чисте небо". Літак упав поблизу села Уланів Хмільницького району на Вінниччині. Полковник, льотчик 1-го класу, начальник авіації оперативного командування "Схід". Учасник АТО.
Залишилися дружина і донька.
24 жовтня
Олександр Котяш, 26 років, із села Залужжя Дубровицького району Рівненської області. Загинув від кульового поранення в зоні ООС, обставини не уточнені. Старший сержант Державної прикордонної служби. Служив за контрактом із 2013 року.
Залишилися батьки і двоє братів.
26 жовтня
Олег "Фома" Фомін, 27 років, із села Улянівка Олександрійського району Кіровоградської області. Помер у госпіталі після тривалого лікування травми шийного відділу хребта, яку отримав внаслідок нещасного випадку на Донбасі у серпні 2017-го. Кулеметник 92-ї механізованої бригади. На фронт пішов добровольцем.
Залишилися дружина і дві доньки.
29 жовтня
Віталій Оніщук, 42 роки, із міста Липовець Вінницької області. Загинув від вибуху боєприпасів під час ремонтних робіт у військовій частині в Новоайдарі Луганської області. Боєць 59-ї мотопіхотної бригади. Контракт на службу підписав у березні 2018-го.
Залишилися батьки, дружина і дві доньки.
Петро Куцин, 41 рік, із села Ганичі Тячівського району на Закарпатті. Помер дорогою додому у відпустку. Солдат 128-ї гірсько-штурмової Закарпатської бригади. Контракт підписав у жовтні 2016-го.
Залишилася мати, брат і донька.
Віктор "Дід" Батаєв, 60 років, із Чернівців. Трагічно загинув, обставини не уточнені. Старший сержант, служив у 7-й роті 93-ї бригади "Холодний Яр".
Юліану Циганку зробили 50 операцій
43-річний Юліан Циганко помер у Львівському госпіталі 16 жовтня. Пролежав два тижні у комі в реанімаційному відділенні.
На фронт пішов добровольцем у травні 2014-го. Служив у 24-й окремій механізованій бригаді ім. Короля Данила. Отримав поранення 17 листопада 2015 року. Відтоді переніс 50 операцій.
До війни працював столяром і сантехніком. Був сиротою, власної родини не мав.
На панахиду за ним прийшли до двох тисяч львів'ян. Похований на Личаківському кладовищі.
1 
1
Коментарі