четвер, 03 грудня 2020 07:55

У реанімації вільне ліжко пустує 30 хвилин

Автор: REUTERS
  25 листопада пацієнт обіймає медика в лікарні для хворих на коронавірус у Києві. Цієї доби Україна встановила новий рекорд за кількістю інфікованих — 16 218
25 листопада пацієнт обіймає медика в лікарні для хворих на коронавірус у Києві. Цієї доби Україна встановила новий рекорд за кількістю інфікованих — 16 218

— Про ріст зарплати лікарів в Україні не говорив тільки лінивий. А хто пробував бути на зміні три доби поспіль, терпіти в туалет 4 години чи тримав помираючого за руку? За це доплатили 3,5 тисячі гривень, а медсестрам — 2,5 тисячі в місяць, — розповідає 40-річний Ігор Гижко, інфекціоніст Київської міської клінічної лікарні №9. До пандемії він отримував 8,5 тис. грн зарплати, зараз — 12 тис.

— У реанімації вільне ліжко пустує лише 30 хвилин — коли на ньому хтось помер або комусь полегшало. Якщо під ковідних хворих виділили 100 ліжок, на них уже лежать 105 пацієнтів. Хто не у тяжкому стані, ділиться апаратом із сусідом, — говорить Гижко. Вихідний має раз на тиждень. — І то тільки тоді, коли у відділенні ніхто не занедужав із лікарів. Панікують і хворі, і медики. Всім бракує фізичних і моральних сил. Люди й далі вперто ходять без масок, а ми тут мучимося.

— Пацієнти мало скандалять. Більше — родичі, — продовжує Ігор Гижко. — Буває, аж кипить у грудях висказатися. Хіба ж ми винні, що немає концентраторів чи тих ампул? Та й важко дивитися, як до ліжка прикуті люди. Дружина вдома спочатку приймала все на свій рахунок. Думала, на неї злюся, а тепер мовчки капає валеріанку, щоб мене попустило. Перше, що зроблю, як закінчиться ця перипетія з коронавірусом, куплю матері хатину під Києвом. Її й раніше рідко бачив, а тепер — і поготів. Живе в Полтавській області. Щодня телефоную, але за неї серце неспокійне.

Ігор Гижко двічі писав заяву на звільнення. Але спинила дружина — зараз умови роботи інфекціоністів усюди однакові.

Через великий потік хворих на коронавірус у Житомирі відкрили центральну міську лікарню №2, призначену для другої хвилі. Кардіолог Олесь Кутній очолив інфекційне відділення.

— У час загострення пандемії не було того, хто міг би стати на моє місце. Довелося перелаштуватися з кардіолога на інфекціоніста, — говорить Кутній. — Хотів би, щоб взяли реабілітологів. Аби цілий день займалися хворими — перевертали, робили зарядку. Від реабілітації залежить життя пацієнтів. Ці обов'язки виконує наш персонал. А його бракує. На нічному чергуванні на крило відділення — одна санітарка й одна медсестра. Весною у лікарні зафіксували перші випадки коронавірусу. Багато медсестер злякалися і звільнилися. Ми звернулися до нашого медінституту. Так до вересня набрали штат.

Лікарі працюють по 12 год. на добу. За день приймають від 25 до 50 інфікованих пацієнтів. Отримують до 25 тис. грн зар­плати.

— У мене — 16 тисяч. Плюс 4 тисячі надбавки, — говорить Олесь Кутній. — Після роботи єдиний відпочинок — сон. Ще люблю бігати. Це допомагає відволіктися.

Лікар-інфекціоніст 60-річний Олександр Соколенко працює в Уманській міській лікарні. Саме там підтвердили перший випадок захворювання на коронавірус у Черкаській області. Тепер її визначили закладом першої хвилі для госпіталізації інфікованих.

— У перші дні важко було йти до хворих, боялися заразитися, — говорить Соколенко. Трудився з колегами місяць без змін і вихідних. — Це було виснажливо. Лікарі в істериці плакали за домом. Але ми стали по-іншому ставитися до колег — більше допомагати й підтримувати. Розробили вахту по 10 днів, працювали позмінно. Стало легше.

— Машини швидкої допомоги пусті, нікому працювати. Багато звільнилися, — каже 30-річний Володимир Гонтар, лікар бригади екстреної медичної допомоги Вишгородської станції в Київській області. Його бригада визначена як ковідна — виїжджає на виклики до хворих на коронавірус.

— Профільні лікарні для таких пацієнтів розташовані в різних частинах області. Їдемо за 100–190 кілометрів. Якщо раніше на виклик витрачали 2 години, то тепер можемо і 6. І таких три-чотири на день. Усю дорогу в машині сидимо в захисних костюмах. Жарко, пітнієш, нема як носа витерти або у туалет сходити, — говорить Гонтар. — Думав про звільнення. Образливо, коли рятуєш людей, вчишся шість років і отримуєш зарплату, як прибиральник у супермаркеті. Ще й вислуховуєш, що ти зобов'язаний. Маємо надбавку до зарплати, але лише за підтверджені виклики до інфікованих. Не завжди є змога підтвердити. То файл із результатом тесту не відкрився, то сімейний лікар відмовилася підтверджувати. Загалом третина пов'язаних із коронавірусом викликів — безоплатні. Влада на папері написала гарно, але в житті того немає.

Зараз ви читаєте новину «У реанімації вільне ліжко пустує 30 хвилин». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі