— В последнее время в Донецке и Макеевке открываются кофейни. Если раньше на пальцах можно было посчитать приличные заведения, то теперь каждые полгода — новая точка, — розповідає 25-річна Анастасія Ковальчук із Макіївки. — Каву закуповуть у Росії, кавомашини орендують або працюють на довоєнних. За день продають до 50 чашок кави. Одна коштує в середньому 25 гривень.

2018-го окупаційні адміністрації спростили оподаткування малого бізнесу. Збільшили з 579 тис. грн до 1 млн 159 тис. грн. Хочуть цим його стимулювати.

Щоб мати бізнес у ДНР, потрібно зареєструватися фізичною особою-підприємцем. Патент коштує 197 грн. Також щомісяця треба сплачувати 231 грн єдиного соціального внеску.

— Коли почалася війна, продуктів майже не завозили, — каже донеччанка 32-річна Інна Бойко. — Бойовики розграбували супермаркети, а продавців на базарах і в магазинчиках кришували місцеві ополченці.

Тоді підприємці почали згортати бізнес. Але в містах установили негласну заборону на оформлення документів про закриття малого бізнесу.

— Торгашеві, з яким я працювала, довелося закрити точку, бо перестала себе окупати. Усі документи про це він заніс у податкову. А через півроку отримав звідти платіжку на більш як 11 тисяч гривень. Його попередили, що в разі несплати конфіскують майно.

У ДНР усі супермаркети й магазини підприємців бойовики забирають у державну власність.

— Один з останніх віджимів — перетворений на "Парус" супермаркет "Варус", розташований у торговому центрі "Донецьк-сіті", — каже донеччанин 57-річний Андрій Михайлович. — Зберегти український бізнес нереально, бо треба платити податок у бюджет бойовиків. Тому ватажки республік перетворюють "Фокстрот" на "Фокс", "Епіцентр" — на "Галактику", "Екомаркет" — "Нова-Терра". "Ашан" став "Сігмою". У більшості компаній персонал не змінився.

На сайті безкоштовних оголошень ОЛКС продається готовий бізнес у центрі Донецька — готель на 10 номерів. Має їдальню, сауну, складські приміщення. Укомплектований білизною та посудом. Двоповерховий будинок на 480 кв. м виставили разом з квартирою господаря. Вона має окремий вхід. Усе коштує 1 211 961 грн.

— Мы в 2017-м открыли в центре Донецка кафе с кальян-баром. Помещение нашли быстро, их тогда много было пустых, — каже 27-річна Анна Макарова. — На ремонт, оренду, обладнання витратили 77 тисяч гривень. Гроші не окупилися. За комунальні послуги щомісяця треба було віддавати 700 гривень, за оренду 3 тисячі. Проіснували рік і прогоріли. У людей немає грошей на розваги.

Найприбутковіший у ДНР — обмін валют.

— В 2015-м валютные операции можна было проводить только в банках. Сейчас в каждом городке по три-четыре обменника, — говорить 45-річний Іван Лисенко із Харцизька. — Щоб відкрити власну точку, потрібно віддати в місцевий бюджет 5 тисяч гривень щомісяця. На кожну іноземну валюту купувати патент. Термін дії якого — календарний рік. Валютники кажуть, що в середньому мають близько 100 тисяч гривень доходу.

У Луганську прибутковий бізнес на дитячих розвагах

— Наиболее доходным бизнесом в Луганске считают профессию аниматора. Услуга стоит 386,4 гривни в час. Плюс аренда комнаты — 270,48 гривни в час, — каже луганянка 31-річна Ірина Янко.

Місцева особливість — дитячі свята в ресторанах. Батьки й малюки сидять за столиками, перед ними аніматори в костюмах розігрують сценки.

— Під час вистави замовляють їжу. Коштує це недешево, бо за аніматора треба заплатити до 500 гривень, плюс наїдки, — додає Янко.

Наприкінці листопада та на початку грудня в місті замовляють привітання від Діда Мороза. Якщо зробити заявку до 1 грудня, коштуватиме 347 грн, після — від 460.

×