— Що робити, коли зустрічаєш сепаратиста в маршрутці? Точніше сепаратистку? — запитує мати.
Її уточнення ускладнює ситуацію. Бо що робити із сепаратистом у разі спротиву — зрозуміло, з жінками — складніше.
— Півгодини на всю маршрутку вона кричала в телефон: "Орали на Майдане "Слава Украине", теперь получите! Сидят там голодные, они же молодые, глупые, не понимают, какой грех на душу берут — убивают людей!" І так далі, — розповідає мати. — Мабуть, у неї й телефон був відключений. Видно ж, що говорить так, щоб чула вся маршрутка. У Київ засилають агітаторів. Треба було її тримати, поки не приїде міліція.
Мама ніч не спала, думала, що робити в такій ситуації.
Як відрізнити агента й агітатора від людини з "особливим" поглядом? Викликати міліцію, виштовхати на ходу з маршрутки, розповісти, що наших хлопців там теж убивають, що захищати свою країну від "братського народу" не гріх? Тобто вести в маршрутці контрпропаганду. Бо навряд чи вдасться переконати людину, яка досі цього не зрозуміла. Все одно у відповідь почуєш: "сам дурак" або щось про "рускій мір" і євразійський економічний простір, тобто про шкідливість мереживних трусів.
Щоб вести контрпропаганду, треба підготуватися. Підібрати неспростовні факти. Наприклад, українська армія не могла помилково збити боїнг, вона не стріляє по літаках — тому що в терористів немає авіації. Або: якщо наші бомблять мирних жителів Луганська, то чому жодного разу не стрельнули заодно і в штаб терористів?
Хоча, якщо чесно, хочеться випхати з маршрутки. Тим більше у водія поряд із дзеркалом та синьо-жовтим прапорцем висить наліпка: "Говорити по телефону заборонено".
2 
35413
Коментарі