Днями додому приходив на виклик лікар. Він був не в масці. Пояснив, що їм видали лише одну — "для параду". Тому надягати її на кожен виклик він собі дозволити не може.

Отже, держава не здатна забезпечити тими сумнозвісними масками навіть лікарів, які щоденно контактують із хворими. А з телеекранів ми чуємо, що все під контролем, що вже давно виділено було 50 млн і таке інше. Де ті гроші і де той контроль?

Незалежно від того, чи поширюватиметься грип далі, кожен може ще раз переконатися: у цій країні хворіти не можна. Це небезпечно і при звичайному грипі, й при свинячому, і при будь-яких інших легких і важких недугах.

Бо українська медицина — це некомпетентність, халатність та байдужість. Сподіватися на її допомогу не варто.

Ми чуємо, що все під контролем, що вже давно виділено було 50 мільйонів. Де ті гроші і де той контроль?

Бо держава неспроможна навести в цьому лад, а тим більше ефективно діяти в екстремальних ситуаціях. Прем"єр полум"яно бореться з цінами на ліки, тоді як проблемою номер один є їх наявність. Всесвітня організація охорони здоров"я ще в червні оголосила пандемію грипу А, прогнози щодо її нової хвилі саме тепер не були секретом — а для України як сніг на голову.

Бо люди знають ціну нашій медицині й державі загалом і, цілком зрозуміло, в разі чого панікують. У цьому випадку — розмітають з аптек антивірусні препарати й маски.

Тому банальний, але правильний висновок з усієї цієї історії такий: українці мають більше дбати про своє здоров"я, щоб якомога менше мати справу з вітчизняною медициною. Це німці чи французи можуть дозволити собі хворіти, а ми — ні. Саме для українців, а не для американців чи британців життєво необхідними є здоровий спосіб життя й харчування. Навіть незважаючи на те що держава постаралася й тут. Заняття фізкультурою та спортом стали дорогими й важкодоступними, а контролю за якістю продуктів практично не існує — нас годують усяким непотребом.

×