У Черкаському центрі реабілітації для дітей з особливими потребами відкрили "сенсорну кімнату". Це пристосування, де займаються хворі на дитячий церебральний параліч, ті, хто має порушення опорно-рухової системи, діти-інваліди.
Там є, сухий басейн і сухий душ. Спеціалісти переконані, що вони добре впливають на емоційний стан, знижують агресивність, знімають нервове збудження, нормалізують сон. "Сенсорні кімнати" вигадали в Голландії на початку 1980-х.
— У сухому басейні з маленькими надувними кульками дитина грається, перебирає їх руками. Це розвиває опорно-рухому систему, — пояснює Наталя Дутко, 44 роки, начальник управління з питань соціального захисту міськвиконкому.
У кімнаті є спеціальний стілець. У дитини, яка сидить на ньому покращується кровообіг, вона заспокоюється.
— Треба мені такий стілець поставити, коли сесія міськради буде, — жартує міський голова Черкас Сергій Одарич, 41 рік. Він відкривав "сенсорну кімнату".
До мера підходить 20-річний Віктор Цацкін, який має синдром Дауна. Хапає Одарича за руки, енергійно тисне їх. Вихователька намагається забрати хлопця:
— Так, Вітя, поздоровкався і кажи: "Всьо, до свідання!".
Батьки можуть на весь день залишати хвору дитину в Центрі під наглядом спеціалістів:
— Матері ж біля таких чад світу білого не бачили. А так можна на роботу йти чи інші справи вирішувати, — каже 45-річна Валентина Кулинич зі Спілки батьків дітей-інвалідів.
Вартість "сенсорної кімнати"— 34 тис. грн. Кошти надали громадські організації, благодійні фонди та меценати. Цьогоріч на утримання Центру реабілітації для дітей з особливими потребами з міського бюджету виділено 87 тис. грн.
Голова Спілки батьків дітей-інвалідів Таїсія Цацкіна додає, що при Черкаському центрі реабілітації інвалідів працюють курси кравців, перукарів, кухарів, секретарів-друкарок, операторів комп"ютерного набору.
Коментарі