"Транспорт скасували вимушено. Але зробили це незграбно"

Черга на трамвай на одній із зупинок Києва 20 березня. Двома днями раніше громадському транспорту заборонили перевозити одночасно більше 10 людей. Із 23 березня по 3 квітня обмеження посилили. Їздити трамваями, автобусами й тролейбусами можуть тільки медпрацівники, аптекарі, поліцейські, рятувальники, продавці магазинів, працівники стратегічних підприємств — Автор: УНІАН

На 25 березня в Києві, Чернівцях, Тернополі, Львові, Дніпрі, Черкасах, Ужгороді, Луцьку, Одесі громадським транспортом можуть користуватися тільки працівники лікарень, поліції, аптек, продуктових магазинів, стратегічних підприємств і служб із надзвичайних ситуацій. Необхідно пред'являти посвідчення.

— Перевізники, які мають свій транспорт і водіїв, чимало втратять. Муніципальний транспорт фінансово повинна підтримати влада, — говорить директор програми "Інфраструктура" Українського інституту майбутнього Володимир Шульмейстер, 50 років. — Транспорт обмежили вимушено. Але зробили це незграбно. У Києві спершу закрили підземку й народ масово побіг в автобуси, тролейбуси і трамваї. Потрібно було спершу запровадити карантин на підприємствах і перевести людей на дистанційну роботу. А потім усе закривати.

Підвезення медиків на таксі (домовилися про 10 тис. поїздок службою "Убер", заявили в Міністерстві охорони здоров'я. — ГПУ.) не працює. В Одесі, наприклад, кажуть, що домовленості є — і у службі, і в облдержадміністрації. Але по факту ніхто нікого не возить. Лікарі добираються, як можуть.

Несерйозне ставлення до обмежень транспорту пов'язане з нашою культурою. Ми схожі на іспанців та італійців. Розслаблені, пізно починаємо боятися.

— Люди, які вирішили заборонити громадський транспорт — востаннє ним користувалися років 20 тому. Їздять автомобілями, для яких ситуація покращилася. Затори все одно є. Але тепер можна економити в дорозі 15–20 хвилин, — каже експерт із транспортного планування Дмитро Беспалов, 34 роки.

— Необхідно було заздалегідь забезпечити проїзд медпрацівникам, продавцям магазинів і аптек. Можливо, варто було би залучити й метрополітен, підігнати його роботу під їхній графік. ІТ-спеціалісти могли написати необхідний сервіс, де водії могли би реєструватися, а медпрацівники — лишати прохання про підвіз. Щоб розробити таку систему дій — потрібна команда і план. Його не було.

В іноземців є альтернатива — розвинена велосипедна мережа. У середньому європейському місті велосипедами їздить п'ята частина населення. Там вищий рівень достатку. Населення може користуватися таксі, за потреби.