неділя, 10 грудня 2006 16:56

Студент судиться за право навчатися українською

Автор: фото: Анатолій АЛІШЕВСЬКИЙ
  Сергій Мельничук та поетеса Антоніна Листопад із Краснодона Луганської області обговорюють, як краще організувати виборчу кампанію Віктора Ющенка в регіоні. Лютий 2004 року
Сергій Мельничук та поетеса Антоніна Листопад із Краснодона Луганської області обговорюють, як краще організувати виборчу кампанію Віктора Ющенка в регіоні. Лютий 2004 року

"Мені при вступі ректор, пан Голубенко, пообіцяв, що мене навчатимуть українською, якщо вступлю на заочне відділення. От я і вступив", — розповідає "ГПУ" Сергій Мельничук, студент із Луганська.

Йому 42 роки. Здобувати вищу освіту він надумав рік тому — у молодості, мовляв, було не до того.

— В університеті ж мені оголосили цілковитий бойкот, — продовжує. — Українська — тільки на уроках літератури! Постала дилема: або змирись та навчайся російською, або — йди і воюй.

Сергій Мельничук подав до суду на керівництво Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, де навчається на юриста. Вимагав читати йому лекції державною мовою. 6 грудня виграв справу й отримав право на тисячу гривень компенсації моральних збитків. Однак вироком залишився незадоволений.

— Суд вирішив, що університет має читати лекції українською тільки мені. Але загалом його діяльність незаконною не визнав, — пояснює.

Сергій Мельничук родом із Суходільська Луганської області. Перш ніж переїхати до обласного центру, працював прохідником на шахті імені 25 з"їзду КПРС у місті Краснодоні.

— Учитися часу не було, але хотів, — розповідає.

Мати та сестра Сергія спілкуються російською

Чоловік живе в Луганську в гуртожитку N2. Дружини й дітей не має. По кімнаті розкидані папери та підручники з юриспруденції. На підвіконні декілька засохлих вазонів. На стінах — плакати Віктора Ющенка, Юлії Тимошенко та Василя Стуса, а також герб України із текстом гімну.

— Ми на своїй землі, наче та худоба, — обурюється Сергій. — Я замислився над своїм корінням, коли помер мій батько. Він був родом із Рівненщини. От, думаю, живу тут, і двох слів не можу зв"язати по-українськи. 12 травня 1998 року дивився по телевізору відкриття Верховної Ради третього скликання. На ньому виступала Слава Стецько, голова Конгресу українських націоналістів. Вона говорила українською, а комуністи та соціалісти почали тупотіти ногами. І мене це обурило. Я подумав: "Чому я розмовляю російською мовою? Не хочу я піддаватися цьому моральному тиску".

Заробляє Мельничук приватним підприємництвом. На місяць виходить менше тисячі гривень, але на життя вистачає.

Сергій зізнається, що його мати та сестра спілкуються російською. Однодумців у нього в місті мало, а серед однокурсників і зовсім немає.

У самому університеті стверджують, що Мельничук обмовляє навчальний заклад.

— Це неправда, що у вузі немає навчання українською мовою, — каже Тетяна Миронова, 40 років, декан факультету масових комунікацій. — Як у нашому регіоні можна за один день перевести весь навчальний процес з російської на українську? До того ж 90 відсотків студентів хочуть навчатися російською.

— Ми кажемо своїм студентам: "Учіть українську, якщо хочете успіхів у кар"єрі", — запевняє перший проректор університету Михайло Смирний, 63 роки. — І ми цю мову просуваємо. 1999-го лекції українською читали три відсотки викладачів, а цього року — кожен третій. Навчальної літератури українською мовою з 28 тисяч примірників у нас стало 90 тисяч.

Східноукраїнський національний університет імені Даля звернувся до Апеляційного суду Луганської області з вимогою скасувати постанову райсуду у справі Мельничука.

Зараз ви читаєте новину «Студент судиться за право навчатися українською». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

4

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі