П'ять годин оперували в лікарні "Феофанія" Едема Бекірова, 58 років. 10 вересня йому почистили коронарну артерію й імплантували два стенти. Перевели в кардіологічне відділення. Готують до заміни протезу на лівій нозі.
Бекіров хворіє на діабет першого типу. У російській в'язниці йому не надавали потрібної допомоги.
— Дев'ять місяців у катівнях не пройшли безслідно, — каже донька колишнього політв'язня 30-річна Елеонора Бекірова. — Це стосується й психологічного стану. Сподіваюся, психолог допоможе йому морально відновитися.
7 вересня з Росії в Україну повернулися 11 політв'язнів і 24 військовополонених моряки. Їх обміняли на росіян-терористів і громадян України, які воювали чи шпигували на користь Росії. Звільнених помістили до державної лікарні "Феофанія" для обстежень і медичної допомоги.
— Діагнози всім поставили. Кожний потребує лікування, — говорить головний лікар Андрій Строкань. — Зі звільненими інтенсивно працює психологічна служба лікарні.
24 моряків відправили до столичного Головного госпіталю. Розселили в палати по двоє-троє. До них пускають тільки рідних.
— Ось мене поставили сюди, щоб ганяти вас, — говорить охоронець у блакитно-сірій камуфляжній формі. Загороджує вхід біля прохідної. — Моряки можуть вільно пересуватися — виходити з палат, гуляти територією госпіталю і ходити в місто. Тому можете їх викликати назовні. А тут — режимний об'єкт.
Із прохідної виходить мічман буксира "Яни Капу" 46-річний Юрій Будзило. У Військово-Морських силах прослужив майже три десятиліття.
— Інформації про те, що відбувалося назовні, поки ми сиділи, не мали. Були ізольовані й один від одного, — говорить Юрій Будзило. Стоїть у спортивних штанях і бежевій футболці. Його мобільний телефон дзвонить що кілька хвилин. — Нам про обмін не повідомляли. Прийшли о четвертій ранку і сказали збирати речі. Більше ні слова.
Батько Юрія Будзила також служив на флоті. Моряком став і його син. Разом із ним він вийшов 2014 року з анексованого Криму. Там служили на катері "Херсон", потрапили в блокаду на озері Донузлав. Однак обоє не перейшли на російський бік.
— Проходимо обстеження, адаптовуємося. Про службу думаю. Я завжди хотів у море і тепер хочу, — додає Будзило.
25 листопада торік росіяни атакували українські бойові катери "Бердянськ", "Нікополь" і буксир "Яни Капу", коли ті проходили Керченською протокою з Одеси до Маріуполя. Захопили в полон екіпажі. Поранили матросів Андрія Ейдера, Андрія Артеменка, офіцера-контррозвідника Василя Сороку.
У "Феофанії" перебуває 21-річний Павло Гриб. Йому можуть призначити операцію на печінці. Він із народження страждає на портальну гіпертензію — підвищений тиск у ворітній вені.
— Ще не знаємо, яка буде операція, але вона треба вже, — говорить батько Ігор Гриб.
Від госпіталізації відмовився Олег Сенцов. Натомість попросив полікувати його матір Наталію.
45-річного Станіслава Клиха з "Феофанії" 8 вересня перевели у спецвідділення Київського військового госпіталю.
У Росії його засудили до 22,5 року колонії суворого режиму нібито за участь у Чеченській війні. Катували у слідчому ізоляторі міста Грозний.
— Станіслава заводили в камеру і прив'язували — за спиною руки браслетами до металевого ліжка. Ставили на коліна й цілу ніч не давали спати й рухатися. Кричали: "Не вставати!" — каже Микола Карпюк, 55 років. У травні 2016-го засуджений на 22,5 року ув'язнення за таким же звинуваченням, що і Клих.
— Як стемніє, мене виводили в коридор. Наручники, руки за спину. Одягають на голову целофановий пакет, скотчем перемотують, вата, щоб знизу нічого не бачив. Заводять у якесь приміщення. Клема до пальця правої ноги, клема до пальця правої руки, і йде струм крізь тіло. Потім привозять у кімнату для допитів — металева клітка метр на метр, стілець. І вночі, протягом доби не дають спати.
2 
35413
Коментарі