— Дитина зі школи приходить виснажена, п"є знеболювальне. У класах душно. А вікно не відкриєш, бо від виробництва іде великий шум і неприємний запах, — скаржиться Амаріца Ірина, 42 роки, мати семикласника Євгена з міста Червонозаводське Лохвицького району на Полтавщині. — Харчуватися ніде — про гарячі обіди ми забулися.
324 учні міста навчаються на третьому та четвертому поверхах адміністративного корпусу місцевого товариства "Райз-цукор", 38 першокласників — у дитсадку, а 85 старшокласників — у музичній школі. У кабінетах на шість осіб за партами сидять по 20–27 учнів. Діти так навчаються останні 18 років, бо старе приміщення школи зруйнували. У місті є ще одна школа, та на всіх учнів там бракує місця.
Нове приміщення для школи N1 у Червонозаводському будують 8 років. 15 січня 2008-го обіцяють здати перший корпус на два поверхи для учнів молодших класів. Якщо фінансування не припиниться, то 1 вересня добудують і здадуть інші два.
— Від першої парти до дошки — менше метра, а треба два з половиною. Учителі боком проходять, — скаржиться про умови навчання на заводі директор школи Наталія Дробязко, 42 роки. — Стільці останніх парт підпирають стіни, а відстань має бути не меншою за 50–70 сантиметрів.
Школярі не мають спортзалу, їдальні та гардероба. Обіди їм привозять в одноразових пакетах. Керівництво цукрового заводу відмовилося відповідати за безпеку дітей та заборонило відвідувати їдальню підприємства. Для уроків фізкультури орендують зал у Будинку культури. Коли тепло, займаються на міському стадіоні.
8 
35413
Коментарі