У понеділок, 10 січня, майже півтисячі дорослих із дітьми оточили новозбудовану школу в селі Познань Рокитнівського району Рівненщини. Чекають віце-прем'єра Віктора Тихонова.
Півроку тому через цю школу в області був скандал. Батьки грозилися не пустити 1 вересня дітей на навчання, бо не було куди.
— Стара школа згоріла у серпні 2009-го. Уроки перенесли в хати-пустки. Взимку діти в них сильно мерзли, — розповідає 33-річна Віра Дробуш, мати трьох синів-школярів. — Ми збунтувалися й не пускали дітей у ті хати. Думали навіть трасу перекривати, бо влада тільки обіцяла нову школу, а нічого не робила. Тоді в село примчав губернатор Василь Берташ. Кажуть, йому сильно влетіло у столиці за нашу школу.
На засіданні Кабміну торік 27 серпня прем'єр-міністр Микола Азаров від гніву стукав кулаком по столу. Дії місцевої влади щодо школи назвав "апофеозом безвідповідальності" і виніс догану двом заступникам рівненського губернатора. А Кабмін виділив із резервного фонду 28,7 млн грн, і будівництво розпочали. Триповерхову школу на 600 місць звели неподалік попелища за три місяці.
Об 11.00 на пришкільний майданчик під'їжджає віце-прем'єр 61-річний Віктор Тихонов. Його супроводжують губернатор Василь Берташ, 50 років, та голова облради Юрій Кічатий, 51 рік.
— Нарешті. А думали, сам Азаров пожалує, — чути в натовпі.
Змерзлі діти тупцяють. Читають у мікрофон віршика "Спасибі Азарову за гроші".
— Що ж, а я дякую освітянам за терпіння. Ми про вас не забули, — Тихонов киває на подарунки, які привіз школі: телевізор і відеокамеру. Від дощу їх накрили плівкою.
— Ми хотіли відкрити школу ще 27 грудня, але почався карантин. Так що сьогодні у нас перший день навчання, — каже директор Валерій Кібукевич, 37 років. — Маємо 522 учні, з кожним роком школярів більшає. Тут майже всі сім'ї багатодітні — мають від трьох до десяти дітей.
Учнів запускають до школи. Вони швидко роздягаються і сідають за парти. Віце-прем'єра і його почет довго водять коридорами з класу в клас. Показують їдальню з накритими столами, спортзал, майстерню.
— А ти сам тут уже був? — цікавиться Тихонов у губернатора. Той ствердно киває.
У санвузлі — новенька техніка. Вчителі кажуть, що згодом для першокласників проведуть спеціальну екскурсію, щоб навчити користуватися унітазами. Сільські діти бачили їх хіба по телевізору.
Школа має автономне опалення — від котельні, що працює на відходах деревини. Поряд розташовані трансформаторна підстанція, водонапірна башта, очисні споруди.
Віктор Тихонов дивується кількості дітей. У Познані — рівень народжуваності найвищий в Україні.
— Видно, чоловіки з жінками добре "працюють", — жартує. — На 300 хат — 600 дітей, у класах по 22–30 учнів. А по інших регіонах учителі радіють, якщо на урок приходять 10–15 школярів.
Василь Берташ воліє не згадувати про критику від прем'єр-міністра.
— Нащо псувати такий хороший день, — відказує губернатор. — Ми своє слово дотримали, школу звели. Звісно, критика від начальства стимулює розвиватися. Якщо насварили, значить, було за що.
Чиновники їдуть у сусідній Березнівський район на відкриття іншої школи — на 350 місць у селі Богуші. Досі тамтешні учні навчалися в приміщенні колишнього дитячого садка.
Після від'їзду віце-прем'єра познанці розходяться.
— Школа — то добре, але нехай нам ще асфальтову дорогу до цвинтаря зроблять. Обіцяли, а де вона? — говорять біля шкільних воріт кілька старших жінок. — Поганеньку ґрунтову трасу в негоду розмиває. Соромно мертвяків на руках по тому болоті нести. Та нічого, вибили школу, випросимо й дорогу.
2 
35413
Коментарі