Публікуємо поіменний список полеглих у березні 2020 року захисників України. У бою загинули 12 військових. Наймолодшому було 23 роки, найстаршому — 41. Інформація про деяких — неповна.
Найгострішою ситуація була 10 березня — на День добровольця. Тоді Україна втратила трьох воїнів, дев'ятеро отримали поранення.
За місяць бойові травмування та поранення отримали 66 захисників України.
У березні російські окупаційні війська порушували режим тиші 280 разів.
Бойові
1 березня
Сергій Руських, 41 рік, із Маріуполя Донецької області. Старшина 46-ї десантно-штурмової бригади. Бойовики підбили його вантажівку з протитанкового ракетного комплексу біля села Нижньотепле Станично-Луганського району на Луганщині.
До 2018 року працював механіком у порту "Азовсталь" в Маріуполі, був головою профспілки. Позаторік підписав контракт.
— Відстань від російських бойовиків до автомобіля українських військових становила 3,5 тисячі метрів, — кажуть у бригаді. — Вогонь вів підготовлений оператор-навідник збройних сил Російської Федерації.
Залишилися батьки, дружина та дитина.
3 березня
Володимир Черненко, 25 років, із села Мамекіне Новгород-Сіверського району на Чернігівщині. Загинув від кулі снайпера.
Старший сержант у 13-му батальйоні 58-ї бригади ім. гетьмана Івана Виговського. 2015-го призваний на строкову службу. 1 березня 2017 року підписав контракт.
Загинув за тиждень після повернення з відпустки.
— У день загибелі сестра телефонувала Володі на передову 43 рази — не передзвонив, — каже Валентина Литвин, голова Мамекінської сільради.
Залишилися п'ятеро братів і сестер.
5 березня
Дмитро Осичкін, 27 років, із села Новогригорівка Генічеського району Херсонської області. Старший солдат 34-го батальйону 57-ї мотопіхотної бригади. Підірвався на міні в селищі Піски поблизу Донецька.
Залишилися батьки.
6 березня
Дмитро "Фірс" Фірсов, 40 років, з Донецька. Лейтенант, командир взводу у 93-й механізованій бригаді "Холодний Яр". Його бойова машина піхоти підірвалася на міні під селом Кримське на Луганщині.
Фірс із родиною жив у Донецьку. Після початку російської агресії став добровольцем у батальйоні "Донбас". Згодом перевівся у 93-тю бригаду.
— "Фірс" пішов на фронт солдатом, але дослужився до офіцера, — каже його побратим "Грім". — Прекрасна людина, чудово володів мистецтвом війни.
Під час боїв у Невельському на Донеччині 2015-го підірвався у БМП на протитанковій міні. Отримав контузію та поранення в ногу й око. Вилікувався і повернувся на фронт. Брав участь у міжнародних навчаннях "Орбітал" і "Комбат Резовл".
Залишилися дружина та син.
8 березня
Євген Черних, 29 років, із села Райське Новокаховського району на Херсонщині. Боєць 57-ї окремої мотопіхотної бригади ім. кошового отамана Костя Гордієнка.
Бойовики вистрілили з протитанкового ракетного комплексу у вантажівку, що везла продукти на позиції неподалік селища Опитне на Донеччині. Черних загинув, ще двоє бійців поранені.
2015-го воював у 28-й механізованій бригаді, пройшов бої за Мар'їнку на Донеччині. Після повернення з війни працював у Новокаховському комунальному підприємстві "Муніципальна охорона". До армії повернувся в січні 2020 року.
Залишилися батьки.
10 березня
Від влучання ракети від протитанкового комплексу окупантів у вантажівку ГАЗ-66 у районі села Піски поблизу Донецька загинули двоє молодших сержантів 131-го розвідувального батальйону. Це перші втрати розвідників за три роки.
Віктор "АК" Солтис, 34 роки. Родом із села Володимирівка Петрівського району на Кіровоградщині.
Закінчив Жовтоводське профтехучилище за спеціальністю "маляр-штукатур". 2017-го вступив на військову службу за контрактом. Продовжив його в липні 2018 року.
Залишилися матір, дружина та дві доньки.
Андрій "Бармен" Ведешин, 35 років, родом із села Кинашів Тульчинського району Вінницької області. Помер під час евакуації з поля бою в гелікоптері.
Закінчив Національну юридичну академію в Харкові. Працював дільничним інспектором поліції в Кинашеві. Пішов в армію добровольцем у травні 2017-го.
Залишилися мати, дружина та 8-річна донька.
Ілля "Князь" Пережогін, 35 років. Народився у Молдові, з 8 років жив у селі Орлівка Ренійського району на Одещині. Загинув від кулі снайпера в селищі Піски поблизу Донецька.
Молодший сержант 113-го розвідувального батальйону. Після школи працював у Білгороді-Дністровському. В Збройні сили пішов добровольцем 2018-го.
Перехоплення радіопереговорів дозволило встановити, що в "Князя" стріляв боєць терористичного підрозділу "Вымпел".
Залишилися баба й дві сестри.
Богдан Петренко, 26 років, родом із села Кощіївка Фастівського району Київської області. Помер у харківському шпиталі.
Отримав важке поранення в голову під час мінометного обстрілу позицій у селі Оріхове Попаснянського району Луганської області 4 березня.
Старший навідник гранатометного взводу в 72-й механізованій бригаді ім. Чорних Запорожців.
Залишилися батьки, дружина та 3-річний син.
19 березня
Олексій Золін, 36 років, родом із Житомира. Загинув від кулі снайпера поблизу села Новоолександрівка Попаснянського району на Луганщині.
Сержант 30-ї окремої механізованої бригади ім. князя Костянтина Острозького.
Мобілізований 31 січня 2015-го до Збройних сил України — служив у складі 13-го батальйону 95-ї десантно-штурмової бригади. 2017 року демобілізувався. На початку 2018-го підписав контракт.
Залишилися батьки та 3-річна донька.
30 березня
Володимир Мовчанюк, 37 років. Родом із села Андрушівка Погребищенського району на Вінниччині. Молодший сержант загинув від кулі снайпера. Брав участь у бою на позиціях біля села Первомайське Ясинуватського району Донецької області.
Володимир Мовчанюк служив за контрактом із травня 2015 року. Залишилися батьки.
31 березня
Олександр Маланчук, 23 роки, з Чернівців.
Лейтенант був командиром 3-го гірсько-штурмового взводу 1-ї гірсько-штурмової роти військової частини А3029. Випускник Національної академії Сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного. Контракт на службу підписав 2019 року.
Загинув під час виконання бойового завдання.
Небойові
1 березня
Ігор Гавриляк, 33 роки, родом зі Львова.
Загинув у районі села Катеринівка Попаснянського району Луганської області. Обставини не уточнені. Контрактник 72-ї бригади ім. Чорних Запорожців.
Став 313-м бійцем із Львівської області і 97-м львів'янином, який загинув на російсько-українській війні.
Залишилися батьки.
16 березня
Валерій "Близнюк" Стельмах, 23 роки. Житель міста Маріуполь Донецької області.
Помер від зупинки серця під час чергування в Маріуполі. Обставини не уточнені.
Навідник гармати гаубичного артилерійського дивізіону полку "Азов". На службу прийшов у січні 2020-го, до цього був у 54-й механізованій бригаді.
Залишилися мати та молодша сестра.
4 
35413
Коментарі