— Винокура всі любили. Він був не лише провідним спеціалістом в археології, але й дуже доброю людиною. У 60-х роках врятував від заслання українського історика Михайла Брайчевського — вісім місяців його переховував у Бакоті на Хмельниччині, — згадує 60-річний історик із Кам"янця-Подільського Хмельницької області Лев Баженов.

Археолога Іона Винокура поховали минулої п"ятниці біля села Капітанівка під Києвом, на кладовищі посеред соснового бору. Вчений помер на 77-му році життя. У вересні лікарі несподівано виявили у нього рак кишківника. Саме Іон Винокур обґрунтував теорію, що племена черняхівської культури — вони населяли українське Подніпров"я і Подністров"я у ІІ–VІІ століттях — були праслов"янами.

— Для нас його смерть стала як грім серед ясного неба. Ще в липні він приїздив до Хмельницької області на розкопки давньоруського міста Губен, — розповідає Баженов. — Ми дивувалися, що, незважаючи на роки, йому вдавалося так багато працювати. Не знаємо, як без нього бути. Зокрема, що станеться з розкопками Губена.

Іон Винокур з 1963 року жив у Кам"янці-Подільському. П"ять років тому, коли померла його дружина Надія, переїхав до Києва, щоби бути ближче до доньки. Водночас читав лекції у трьох університетах — у Житомирі, Кам"янці-Подільському і Київському Слов"янському університеті. За своє життя дослідив безліч тем — від етногенезу давніх слов"ян Східної Європи на початку нашої ери до середньовічних давньоруських міст. 20 років досліджував урочище Бакота на Хмельниччині — столицю давньоруського Подністров"я ХІІ–ХІІІ століть.

×