69-річний Іван Цапко із райцентру Козова на Тернопільщині облаштував під сауну одну з кімнат у домі. Інструкцію з будівництва знайшов у книжці "Щедрий пар" у місцевій бібліотеці.
— Я все життя любив у сауні попаритися, — каже Іван Михайлович. — Вимурував стіну посеред кімнати. Одна частина — під сауну, в іншій ванну поставив. Добре було б басейн мати, але для нас і ванна — варіант. Приміщення парної вийшло 1,7 на 1,7 метра. Цього достатньо, щоб лягти, і ще пічка вмістилася.
Усередині господар вимурував із вогнетривкої цегли пічку заввишки метр. Зверху виклав каменем-кругляком із річки. Кожен завбільшки з невеликий гарбуз. Щоб покрити поверхню грубки, використав 30 штук.
— У продажі є спеціальна грубка фінська, називається "саунарій". Але вона дуже дорога, тисячу доларів коштує. А моя саморобна не гірша. Три рази дров принесу — і хоч усю ніч паритися можна. Розігріваємо до 110 градусів, — додає. — Є різні види бань. У мене фінська виходить. Бо камені водою не поливаю, маю тільки сухий пар.
Щоб домашня сауна швидко не охолоджувалася, господар відвів комин за 1,5 м від будинку.
Стіни парної Іван Михайлович обшив зсередини сосновими дошками.
— Як добре розігріти приміщення, то аж живиця на них виступає. А взагалі найчастіше рекомендують липу. Я з липових дощок полицю зробив, — каже. — Тепер раз на тиждень сауну приймаю. Лікарі кажуть, що то здравниця номер один. Шкіра дихає й очищається.
Коментарі