— Ці знання можуть врятувати комусь життя. Передавайте своїм знайомим, що курси проходитимуть щодня. Ми не лікарі, але наші грамотні дії збережуть життя пораненим до прибуття медичного працівника, — каже вчителька 40-річна Юлія ДАВИДКО з Гайсина на Вінниччині. 27 лютого в місцевій школі вона організувала практикум з першої домедичної допомоги. Люди збираються на навчання другий день поспіль.
У класі всі місця зайняті. За інструктажем лікаря слідкують жінки різного віку.
— Основними причинами смерті поранених є масивна крововтрата та шок. Час надання домедичної допомоги на полі бою дуже обмежений, — розповідає лікар Дмитро Ігорович. — Якщо надаєте допомогу під вогнем, дії обмежені. Головне зупинити кровотечу, звільнити дихальні шляхи і розмістити пораненого в правильній позі — покласти на бік. Із собою необхідно носити не тільки перев'язувальний матеріал, а й маркер чи ручку. Важливо на лобі пораненого вказувати точний час накладання джгута. Це зорієнтує медиків, як діяти далі. Адже час знаходження джгута на кінцівці в теплу пору має бути не більше 2 годин, а взимку — година максимум. Якщо перетримати, є небезпека омертвіння тканин знекровленої кінцівки.
Лікар показує на дівчині, як накласти джгут. Після цього жінки тренуються це робити парами.
— Якщо вчасно не зупинити артеріальну кровотечу, то потерпілий може загинути протягом декількох хвилин. Кров з артерії — яскраво-червона, б'є сильним струменем. Неприпустимо гаяти час на звільнення постраждалої кінцівки від одягу, джгут накладаємо якнайшвидше. Якщо це нога, то біля стегна. Замість джгута може згодитись ремінь і будь-яка цупка тканина. Його тримають, поки кровотеча не зупиниться.
— Якщо немає перев'язувальних матеріалів, на рану можна накласти жіночу гігієнічну прокладку або вкласти всередину тампон, — додає медсестра 39-річна Алла.
Практикум закінчується за півтори години. Люди розходяться. На вулиці невисока жінка наздоганяє свою родичку.
— Марино, я тебе ще раз прошу: збирай дітей і їдь. Хіба не чула, лише цієї ночі тричі вмикали сирену повітряної тривоги? Наш пастор казав, що на польському кордоні зустрічатимуть, навіть закордонного паспорта не треба.
— Ні. Я вже сказала, ми залишаємося вдома. Похреснику лише місяць тому виповнилось 18, і він уже в теробороні. Хіба я можу піджати хвоста і втекти?
"Газету по-українськи" можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за "ковідну тисячу"
1 
1
Коментарі