Майже третю добу київські рятувальники зі столичною організацією дігерів шукають Віталія Дмитришина, 22 роки, та 18-річну Людмилу Бойко. Вони з двома друзями спустилися в суботу в дощовий колектор і після зливи зникли.
Дігери — в перекладі з англійської означає "копальник". Це люди, які люблять блукати підземеллями.
— Вони були новачками й порушили правила спускання у підземелля, — каже "ГПУ" київський дігер Ірина, 25 років. — По-перше, вони нікого не попередили, що спускатимуться. По-друге, не подивились, яка мала бути погода. Якщо є навіть найменша загроза дощу, спускатися в колектор категорично заборонено. Рівень води піднімається швидко й вижити майже немає шансів.
Столичні рятувальники розповідають, що обстежили підземну річку Либідь — дренажну систему Києва. Через неї дощова вода стікає у Дніпро. У вівторок шукали тіла в місці, де річка виходить із підземелля та впадає у Дніпро. Знайшли ліхтарик і фотоапарат.
— За час, який ми ведемо пошуки, знайшли лише тіло 40–45-річного чоловіка, але до дігерів він ніякого відношення не має. Ці спустились у суботу десь о п"ятій вечора, про них ніхто не знав, — розказує Роман Ткачук, 36 років, командир комунальної аварійно-рятувальної служби. — У дігерів є свій центр, у який при спусканні у підземелля надсилають СМС — де саме буде група. Ці нікому нічого не повідомили, тому їх і накрило хвилею. Ми приступили до пошуку тільки в неділю о 9.40 ранку. Якби нам повідомили раніше, то були б шанси знайти їх ще в суботу ввечері.
Роботи з пошуку зниклих тривають.
23 серпня 2003 року за схожих обставин загинули Олександр Крайнюченко та Олександр Зінченко. Вони спустилися вивчити Клов — один із колекторів на річці Либідь. Тоді також була злива. Тіло Крайнюченка знайшли того самого вечора, а Зінченка — за тиждень.
У вихідні в столиці випало майже 74 мм опадів. Стільки мало бути протягом місяця, кажуть в Українському гідрометеоцентрі. Менші зливи пройшли у Вінницькій, Черкаській, Чернігівській, Донецькій, Одеській областях та у Карпатах. На Черкащині падав дощ із градом.
— Це тривало хвилин сім. Град укрив землю по селу від 5 до 10 сантиметрів. Після буревію люди тачками вивозили з дворів збите листя і град, — розповідає 53-річна Тетяна Принзюк, директор школи в селі Велика Севастянівка Христинівського району. — Моя заступник Галина Долобан зі свого двору вивезла сім тачок. Великих розмірів був, ну десь, як яйце куропатки. Причому різної форми: і заокруглені, і гострячками у формі трикутників.
У селищі Сокирна Черкаського району град укрив землю на 8 см.
3 
35413
Коментарі