пʼятниця, 26 жовтня 2007 18:36

Після падіння гелікоптера потерпілих дістали через 2,5 години

Автор: фото: Євген НОСЕНКО
  Працівники полтавського управління МНС під час навчання допомагають потерпілим після падіння вертольота. У справжніх умовах замість кількох годин рятувальна акція може тривати кілька днів
Працівники полтавського управління МНС під час навчання допомагають потерпілим після падіння вертольота. У справжніх умовах замість кількох годин рятувальна акція може тривати кілька днів

У середу під Полтавою в селі Івашки розбився гелікоптер Мі-8. Він перевозив бригаду бурильників. Загинуло четверо людей, шестеро травмувалися.

Таку аварію розігрували полтавські рятувальники на місцевому аеродромі. Вони відпрацьовували пошуково-рятувальні дії у випадку авіакатастрофи. Торік у серпні під Донецьком розбився російський літак. Тоді загинули 170 пасажирів та екіпаж літака. МНС вирішило провести тренування, аби бути готовим до подібних катастроф.

Під час навчань ті, хто вижив після падіння, опинилися в лікарні за 2,5 год. Рятувальники кажуть що це — ідеальний варіант. Насправді багато залежить від того, на якій відстані від аварії розташований найближчий підрозділ МНС, як швидко пошукові групи виявлять літак чи вертоліт. Якби він упав у річку, довелося би викликати водолазів. Рятувальні роботи можуть затягнутися на години й навіть дні.

39-річний Віктор Пісоцький із Ленінського райвідділу Полтавського міського МНС рятувальником працює 17-й рік — щодня з восьмої ранку до восьмої вечора. Через кожні три дні чергує добу. Спеціальної освіти не має. За фахом — технік-землевпорядник. Закінчив Полтавський сільськогосподарський технікум.

П"ять років тому він виніс із дев"ятого поверха палаючого будинку двох дітей. 5-річний хлопчик розвів багаття у квартирі, щоб зігріти себе й молодшу сестру. Два роки тому взимку рятувальник діставав двох дітей із річки Ворскла. Один хлопець провалився під лід, 18-річний друг намагався його врятувати. Одного з них витягли. Іншого знайшли аж навесні, коли танув лід.

Пісоцький отримує 1200 грн зарплати. Має двох синів. Старший — студент. Молодшому 5 років. Його дружина Ірина не працює.

На тренуваннях був і 35-річний Ростислав Ялинник, заступник начальника управління сил цивільного захисту. Він працює рятувальником 15 років. Найбільше боїться не встигнути на допомогу. Пам"ятає свою першу пожежу й першого загиблого.

— Це було 1993-го, викликали о першій ночі. У приватному будинку на три квартири горів дах, — згадує Ялинник. — Жінки в самих сорочках бігали навколо з відрами й намагалися погасити вогонь. А їхніх дітей ми витягали з-під ліжок. Малі завжди ховаються в таких випадках.

Того ж року він бачив і обпечений труп чоловіка. "Він був схожим на надуту кульку".

Ялинник отримує 1800 грн зарплатні. Має 10-річну доньку Олександру. Дружина Валентина працює вихователем у дитсадку. Чоловікової роботи вона не розуміє.

— Інколи навіть не говорить зі мною. Я ж удома два-три дні на тиждень буваю, — каже Ялинник. — Доньку теж не бачу. Каже, що гордиться мною, коли впізнає в газеті чи по телевізору.

Узимку Ростислав із сім"єю мріє поїхати до Одеси. Цього року відпустки ще не мав.

Зараз ви читаєте новину «Після падіння гелікоптера потерпілих дістали через 2,5 години». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі