У неділю українські євреї запалили шосту свічку в центральному підсвічнику — ханукії — з нагоди Хануки. Це одне з найголовніших єврейських свят.
Його назва походить від ізраїльського "хануккат ка-мізбеах", що означає оновлення жертовника. За легендою, 138 року до н.е. євреїв переслідували греки, які викрали семисвічник із глеками масла для запалювання свічок у храмі. Він мав бути чистим і освяченим. Згодом зробили новий підсвічник, однак масла вистачало лише на один раз.
— Сталося чудо, бо від тієї краплі свічки запалювали вісім днів. Потім до храму привезли нове масло, — розповідають у єврейській общині "Хабад" у Севастополі.
Свято відзначають вісім днів. Цього року — із 4 по 12 грудня. Свічки запалюють після заходу сонця. Вони мають бути великими, аби горіти ще півгодини після появи зірок. Виставляють їх у підсвічнику справа наліво, а засвічують навпаки.
— Протягом свята свічки запалюють у спеціальному дев"ятисвічнику — ханукії, — кажуть у "Хабаді". — Першого дня — одну, наступного дві, й так доходять до восьми. Дев"ята зветься шамаш. Її запалюють у ханукії щоразу перед кожним засвіченням.
Хануку інколи називають дитячим святом. В Ізраїлі, наприклад, школярі в ці дні відпочивають. Їм дають гроші та привчають ділитися з усіма. На Хануку євреї їдять пончики та запивають гарячим чаєм.
— Ханука — свято світла серед похмурих зимових днів. Це перемога над пітьмою, — зазначають у "Хабаді".
4 
35413
Коментарі