Нещодавно до сімейного гуртожитку на вул. Київській, 130 у місті Вінниця з"їхалися "швидка", пожежна та міліцейська машини. Кілька десятків людей стояли задерши голови. Дивилися на дим, що валив із третього поверху.

Пожежа сталася 17 грудня в кімнаті N43. У ній мешкає 53-річний Олексій Полосін. Рятувальні служби до гуртожитку викликали сусіди. До приїзду пожежників люди вибили двері й вивели господаря із приміщення. Він спав, на грюкіт не реагував.

— Я хотів спокійно та тихо померти, — розповів за кілька хвиль Полосін пожежникам. — Надоїло все! Усю ніч різав собі вени, а вийшло, що душу Богові чуть у вогні не віддав.

Господар показує на тумбочку, що стоїть біля ліжка. На ній дерев"яна дощечка із чотирма вбитими довгими цвяхами. Між ними закріплено лезом догори довгого кухонного ножа.

— Щось на мене найшло ввечері, — зітхає Полосін. — Робив тим ножем на лівій руці багато тоненьких порізів. А отак, щоби раз і все — побоявся... Спеціально підставив відро, щоб кров стікала. А вона не тече. Узявся бритвою. Думаю, закурю сигаретку на послєдок. І чогось заснув.

Чоловік каже, що розлучився із дружиною понад 10 років тому. Має двох дорослих доньок. Іноді вони приносять йому їжу. Живе сам, роботи не має. Виживає з того, що збирає і здає порожні пляшки. Раніше Полосін працював будівельником. Коли втратив роботу за фахом — вантажником.

— Біда з таким сусідом, — обурюється Ірина Андрєєва, 45 років. — Він собі очі заллє горілкою. А нам що, чатувати тепер щодня біля нього, щоб більше нічого не спалив!? Подивіться, який срач розвів: не кімната, а бомжарня!

Майно Олексія Полосіна не постраждало. Медики "швидкої" оглянули погорільця. Та до лікарні його не доправляли. Сказали, що чоловік потребує психологічної допомоги.

×