26-річна Аліса Деркач торік відвела дочку в перший клас у школу Алупки.
— Ми хотіли, щоб доньку навчали кримськотатарської, — розповідає Деркач. — Але перед початком навчання вчителька роздала всім батькам заяву. Там просили обрати "рідну російську мову". Батьки не сильно розбираються в суті питання, підписали.
Так погодилися, що дітей навчатимуть російською. А рідну — українську чи кримськотатарську — можуть вчити факультативно після уроків.
— Тобто втомлені 6- і 7-річні першокласники мають обрати — йти додому обідати чи вчити мову, — продовжує. — Звісно, вони оберуть перший варіант. А якщо й підуть, то на уроках їх вчать не української чи кримськотатарської мови, а розповідають про національні костюми чи страви. Вони й так це знають.
Аліса Деркач спочатку не підписала заяву.
— Тоді мене викликали в школу на бесіду з директором, — додає. — Говорили спокійно, але давили психологічно. Зрештою, таки змусили підписати заяву, щоб кримськотатарську мову вилучили з програми. Я не могла ризикувати дитиною.
Каже, що в подібну ситуацію потрапили її знайомі з Сімферополя і Євпаторії. Вони теж підписали заяви.
Коментарі