"Мівіну" купляють на передачі в тюрму

56-річна Галина Пренковська з Умані на Черкащині 20 років торгує харчами. Має кілька яток на базарі та в центрі міста.

— Починали з чоловіком на початку 1990-х, — згадує Галина Миколаївна. — Возили шоколадки турецькі й польські, жуйки. Був шалений попит на швидкорозчинні картопляні пюре та супи, бульйонні кубики, напої "Юпі" та "Інвайт". На початку 2000-х усе це було ще популярне. Правда, покупці вже охочіше купували своє — замість турецького шоколаду брали "Корону", пюре "Анкл Бенкс" витіснили наші марки. Замість польських соків почали возити українські, бо вони були дешевші. "Мівіну" щас купляють в ісключітельних случаях. Як у тюрму передачі несуть чи в поїздку. А був час, коли  ящиками продавала.

Галина Миколаївна вважає, що 10 років тому харчі були смачніші.

— Масло було натуральне. Певно, менше пальмової олії лили. Морозиво возили з Лубенського молокозаводу — вкусне, жирне. І Білоцерківське теж. А зараз, покупці кажуть, наче пісне морозиво стало.

×