Машина з вагітною застряла на 10 годин

 

Із п"ятниці Україною знову пройшли потужні снігопади. У деяких областях снігу намело до 3 м. Дороги стали непроїзними.

Селяни не можуть здати молоко, бо молоковози не доїжджають у села.

— Ну хоч виливай його, — каже 52-річний Олексій Черненко, директор сільгосптовариства "Іскра" із села Басівка Сумського району. — У нашому селі я дороги розчищаю своїм трактором, то виїзд до траси є. Так її ж не чистять! Ну невже я должен і міжнародну трасу Суми—Курськ розчищать? На пункті пропуску в Юнаківці й таможня, і прикордонники на посту два дні сиділи, бо зміна не могла приїхать. Посилав і для них трактор. І молоковоз один таки відправив — із трактором попереду.

— Хіба ж так можна з людьми поступать? — скаржиться Людмила Кіктенко, 26 років. — Я живу в Терешківці, а роблю в Сумах у "Екомаркеті". Два дні ходжу пішки 7 кілометрів до траси, а там треба ще попутку ловить. На роботу спізнююся. Хліба ввечері везу і додому, і сусідам, бо не привозять. І сестра беременна, живіт у неї став боліть і хтозна шо робить. Мати каже: видно, будете вдвох пішки йти до траси.

Вагітну 35-річну Оксану Іващенко із села Гільці Чорнухинського району Полтавщини чоловік віз у пологовий будинок. Їхня машина застряла в дорозі на 10 год. Рятувальники визволяли Іващенків із 3-метрових снігових заметів.

В управлінні Міністерства з надзвичайних ситуацій кажуть, що зупинилися і рятувальники, які поїхали визволяти вагітну, і місцевий підприємець, що хотів допомогти. Голова сільради телефонував по всьому району, приїхали бульдозери.

— Оксана почувалася нормально. У нас це третя дитина, двоє синів у школу ходять, — каже Іван Іващенко. — У Лохвицькій райлікарні вона народила дівчинку.

Ну невже я должен і міжнародну трасу Суми—Курськ розчищать?

Вагітних 22-річну Діану Тимошенко та 23-річну Світлану Безотосну із села Вільниця Чутівського району Полтавщини теж доправляли до пологового пожежними машинами.

— У нас понамітало снігу по 2 метри. У деяких дворах сараїв не видно. Увечері передали, що буде знову заметіль. У дочки прихопило нирки, — розказує Ніна Євгенівна, мати Діани. — Куди її на ніч залишати? А у Свєти Безотосної на понеділок був срок. У селі немає ні медикаментів, нічого. Виїхали ввечері й застряли.

Рятувальники близько години пробивалися до села.

— Ні легковик, ні "швидка" не могли проїхати, тільки ЗІЛу вдалося. Але на зворотному шляху і він застряв, — розказує Світлана Наталенко з обласного управління МНС. — Жінки шість годин сиділи у пожежному автомобілі. Їх закутали в ковдри. Місцями рятувальникам доводилося штовхати машину.

Світлана Безотосна в понеділок народила доньку Ангеліну. У Діани пологи за місяць.

Вінничанка 43-річна Віра Поліщук із чоловіком Андрієм уранці 13 лютого їхали машиною знайомих у Немирівський район до родичів.

— Слизько, лід намерзає на очах, — згадує Віра Василівна. — Швидкість — кілометрів 40. Якби погода, то давно вже на місці були б. Я терпіла-терпіла, потім кажу: "Зупиняйте машину, бо мочовий лопне!". А де сховатися?

— Попленталася подалі від машини, — продовжує Віра Василівна. — Іду, чую, дерева скриплять і гілочки з них падають. Пішла ближче до дерева. А воно тріскотить конкретно. А тоді як бахне на мене півдерева! Так злякалася, що забула, чого прийшла. Гілка зламалася в мене над головою, але не зачепила.

Усі, хто був у машині, кинулися рятувати Віру Василівну. Зупинилась автівка, що проїжджала повз. Усі думали, що жінку прибило деревом.

— Спочатку почув як тріщить, — згадує Андрій Поліщук. — Побачив, що дерево почало повільно валитися якраз у тому місці, де Вєра сиділа. Вибіг із машини, мало ноги не поламав у тому снігу.

Негода помирила подружжя Мостових із Вінниці. Посварилися 13 лютого.

— Скандал був такий, що мало не побилися, — схвильовано розповідає Олена Мостова, 26 років. — Навіть не пам"ятаю, з чого почалося. Полаялися серйозно. У нього мобільний задзвонив. То він його як гепнув об стіну. За куртку — і в двері. Сказав, що їде до батьків у Гайсинський район. Ну, думаю, все, розвод.

Ну шо я із сусіда гроші братиму? Або зі студента. Часом на яку пачку цигарок дадуть

Євген Мостовий, 25 років, сів за кермо "ланоса". До батьків їхати 120 км.

— Дорогою і мокрий сніг ішов, і дощ, і хлоп"я снігу пролітали, — згадує Євген. — Не дорога, а скло. Зверху ляпає, знизу зразу замерзає. Машину заносить. На повороті закрутило так, що на дерево налетів — за кілька сантиметрів зупинився. Вирішив додому повернутися.

Минуло 3 год.

— Я як побачила, який він вимучений, кинулася йому на шию, стала пробачення просити, — каже Олена. — А він у мене. Отак і помирилися.

Золочівський район Львівщини розташований у горбистій місцевості. Узимку  жителі сіл їздять у райцентр саньми, запряженими кіньми. Чи не в кожному селі є постійні візники.

Із села Ремезівці до Золочева — 11 км. Люди телефонують до їздового, замовляють сани. У п"ятницю батьки просять привезти з райцентру дітей-студентів, у понеділок — назад.

54-річний Зіновій Горгота може підвезти за раз 12 людей. Сани купив чотири роки назад за 500 грн.

— У мене все як має бути — коні з дзвіночками, сани з килимами. Але то не для заробітку. Ну шо я із сусіда гроші братиму? Або зі студента. Часом на яку пачку цигарок дадуть, — розповідає.

У селі таксистом на конях, крім Горготи, працює ще Олег Козоріз. Є ще троє непостійних їздових. Із людей із сусідніх сіл вони беруть за поїздку 40 грн. Рейс замовляють переважно чотири-п"ять осіб, скидаються по 10 грн.

Жителі села Журавичі Горохівського району на Волині придумали як заробити на негоді. Три дні поблизу села стояла черга закляклих у снігу вантажівок.

Місцеві з лопатами пропонують шоферам за гроші розчистити машини.

— Погоджуються, в основному, іноземці на ТІPах. Вони звикли до комфорту і не хочуть мерзнути. Готові платити по 100 гривень за розчистку. Ми спочатку збиваємо лід із кузова, потім чистимо колеса і причепи, деколи розчищаємо й дорогу, — кажуть селяни.

×