27 серпня у кафе "Лісова казка" за 8 км від Хмельницького святкували весілля 28-річна Марина Кубенко та Віталій Вовк, 27 років. На завершальному куплеті пісні "Я люблю тебя до слез" наречена раптом упала. Лікарі "швидкої" констатували смерть.
— На весіллі було 14 осіб, — згадує директор кафе 48-річний Ярослав Струпов. — Молодята й найближчі родичі. Замовили будиночок. Було десь годин шість вечора. Нєвєста мала хворобливий вигляд. Така худа. Лікарі казали, що в неї обірвався тромб.
— Пісня уже завершувалася, — згадує музика 27-річний Микола Насонов, який працює в кафе. — Женіх із дружкою підійшли замовляти пісню нєвєсті. Тут ми почули, як кричить якась жінка: "Боже, врятуй її ще раз!". Це була весільна мати нареченої.
Марині робили штучне дихання, намагалися "завести" серце. Батько Василь Кубенко ложкою тримав доньці язика, аби не задихнулася.
— Дивлюсь, а на шиї жилка засмикалася, — згадує Василь Федорович, 59 років. — У мене аж від серця відлягло. Думаю, все гаразд. Тут врач подивився мені в очі і помахав головою. Я все поняв. Хоч повірити не міг.
Судово-медична експертиза не називає остаточної причини смерті.
— Потрібно дочекатися результатів гістологічної експертизи, — пояснює виконувач обов"язків начальника судово-медичної експертизи Володимир Бортко. — У дівчини були явні хвороби серця. Певно, через стрес стався напад.
Марина родом із Хмельницького. Її мати померла 1995-го у віці 47 років, мала хворе серце. Дівчина працювала швачкою у підприємця. Із Віталієм Вовком кілька років жили разом. Він працює майстром деревообробного підприємства.
— Маринка завжди така спокійна була, — каже Лідія Ящук, 56 років, сусідка Кубенків. — Ніхто про неї поганого слова не сказав. Віталій щодня дарував їй квіти. Ми їм навіть заздрили.
Перед весіллям матері Віталіка приснився сон. Ніби мати нареченої копає яму, а там повно білих квітів
На території кафе "Лісова казка" стоять кілька дерев"яних будиночків. На кожному намальовано гномика — "Тишка", "Веселуна". Молодята гуляли в хатині "Чхайлика" — єдиного персонажу, який не усміхається.
— Перед весіллям матері Віталіка приснився сон, — продовжує Ящук. — Мати Марини копає яму, а там повно білих квітів. Так і сталося. Могилу вкрили живими квітами.
Марину поховали у весільній сукні.
— Досі не можу повірити, що доні немає, — плаче Василь Кубенко. — Вона ніколи не скаржилася на серце. Ходила на карате, гандбол, плавання, дзюдо. Спокійно ставала на мостік.
Протягом трьох днів після смерті Марини Кубенко кафе не працювало.
2 
35413
Коментарі
1