четвер, 05 березня 2009 18:06

Кажани зимують у вентиляційних шахтах

Автор: фото: Андрій ШМАТОВ
  Координатор Центру реабілітації кажанів Володимир Тищенко показує Лилика двоколірного. Тварина отримала назву через колір хутра на спині. Воно має темно-буру основу і сріблясті кінці. Коли його погладити, хутро переливається
Координатор Центру реабілітації кажанів Володимир Тищенко показує Лилика двоколірного. Тварина отримала назву через колір хутра на спині. Воно має темно-буру основу і сріблясті кінці. Коли його погладити, хутро переливається

Центр реабілітації кажанів у Київському зоопарку працює 10 років. Тут виходжують рукокрилих, які потерпіли від собак і котів. Тварин приносять кияни.

— Цьому кажанові довелося ампутувати крило, — показує координатор центру Володимир Тищенко, 38 років. — Його нам принесли пораненим, із переламаною лапкою. Якщо птахові зі зламаним крилом ще можна поставити шпицю і вилікувати, то кажану ампутують кінцівку. За кордоном вже знайшли метод лікування без ампутації.

У центрі нині живе 12 кажанів. У квітні здорових випустять. Зазвичай вони селяться на території зоопарку.

У приміщенні прохолодно, температура +8°С. Тут п"ять скляних тераріумів, усередині — шматки сухих стовбурів. У них живуть тварини.

Зараз у кажанів зимова сплячка. Деякі вже починають прокидатися. В одному з тераріумів кажан їсть личинки борошняного хрущака. Тварина сидить у пластиковій мисці, схопившись за краї верхніми лапами. Хробаків до писка підгортає задніми. Уваги на людей не звертає.

У природі кажани живуть близько 35 років. Народжувати починають із дворічного віку й до 15 років. Щороку самка може народити не більше двох дитинчат. Залежно від виду тварина важить 12–30 г. Їдять кажани двічі на день — пізно ввечері й перед світанком. Восени, перед зимовою сплячкою, тварина від"їдається. Іноді переїдає й не може літати. Тоді вона стає легкою здобиччю для хижаків.

— Ми слідкуємо за вагою тварин, — пояснює Володимир Тищенко. Він вивчає рукокрилих 12 років. — Якщо кажан втрачає вагу, будимо його, щоб поїв. Вагу визначаємо на око. Тварини прокидаються, коли температура вище 10 градусів тепла.

У природі небажано, щоб кажан прокинувся в період зимової сплячки. На пробудження і повернення в стан спокою тварина витрачає енергію, яку складно поновити.

Часто люди лякаються кажана, який, полюючи за комахами, залетів у вікно. Збивати його віником чи ганчіркою не слід, щоб не травмувати. Дочекайтеся, доки він сяде, і ловіть у рукавицях.

— Якщо кажан сів на стіл чи долівку, його можна накрити коробкою з-під взуття, — радить Олена Годлевська з Українського центру охорони кажанів. — Тварину, яка сіла на штори чи стіну, треба зняти за тільце, щоб не пошкодити крил і пересадити в коробку.

За теплої погоди кажана радять випустити вночі, прослідкувати, щоб полетів. Випущена в морозяну погоду тварина загине. Поранених кажанів у Києві й Харкові можна принести до центрів реабілітації.

У містах кажани зимують на горищах, у вентиляційних шахтах або в нішах між стінами. На Подолі в Києві з-поміж стін одного з будинків вийняли майже 600 кажанів-Вечірниць. Чоловікові заважало шарудіння, і він найняв будівельників розібрати стіну. Частину вийнятих звідти тварин врятували в центрі реабілітації кажанів.

За кордоном, зокрема в Нідерландах, при зведенні багатоповерхівок роблять ніші, в яких могли б селитися кажани.

— Вони корисні, бо харчуються комахами-шкідниками, ловлять хрущів, совок, мошок, мух і комарів, — каже Володимир Тищенко.— У місцях, де живуть рукокрилі, шкідників на полях значно менше.

Рукокрилі вимирають через використання пестицидів

В Україні живе близько 26 видів кажанів. До Червоної книги 1994 року занесено 11, у наступне видання потраплять усі види. До зниклих належить Довгокрил, який жив на Закарпатті й у Криму.

Кажани селяться в гористій місцевості Криму і Карпат. Багато їх живе в печерах на території Тернопільської та Хмельницької областей, зокрема в печері Оптимістична, яка тягнеться на 200 км. Її вважають найдовшою в Європі.

— Тварини вимирають через вирубування лісів, використання в сільському господарстві пестицидів і видобування вапняку в печерах, — каже Володимир Тищенко з Українського центру охорони кажанів. — Раніше багато шкодили туристи, які, спускаючись у печери, брали карбідні ліхтарі. При їх використанні підвищувалася температура, а кіптява осідала на шкірі тварин.

Учені радять заґратовувати на зиму входи до печер, де зимують кажани, не вирубувати дуплисті й сухі дерева, в яких вони селяться.

Зараз ви читаєте новину «Кажани зимують у вентиляційних шахтах». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі