Мешканців нашого дому покликали на збори. Обговорювали ідею попрощатися з жеком і створити Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку. Із 350 квартир прийшли представники 25–30-ти. Гору одразу взяли скептики.
— Це у нас квартири позабирають за борги, — кричали пенсіонери. — Нє, це ті, хто не платить за воду і тепло, будуть жити за наш щот. А труби хто ремонтуватиме? І льготи позабирають!
Троє людей, які ініціювали збори, стояли мовчки й розгублено переглядалися.
Робота жеківців давно звелася до банального підмітання двору. Куди йде решта грошей, ніхто не пояснює. Серед мешканців підтримується думка, що жек забезпечує нас гарячою водою, теплом, електрикою. Люди й гадки не мають, що ці послуги давно постачають приватні компанії. І за це ми їм платимо окремо.
— А хто митиме сходи, полагодить дитмайданчик? — запитую.
— Так помий сам! А дітей своїх води в сусідній двір, — відповідають пенсіонери.
Після зборів півгодини говорив з кількома молодшими сусідами. Зійшлися на тому, що переконати пенсіонерів сил наших не вистачить. Легше переїхати в інший будинок.
Коментарі