19 листопада в Харківському військово-клінічному центрі помер командир 128-ї Закарпатської гірсько-штурмової бригади полковник Євген Коростельов, 41 рік. 12 листопада підірвався на міні під час обходу передових позицій у районі Новотроїцького на Донеччині.
Полковнику відірвало стопу й перебило гомілку, йому ампутували кінцівку. Офіцер, що його супроводжував, отримав поранення середнього ступеня.
— Командир не вимагав від підлеглих неможливого. Раз-два-три, все чітко, дисципліновано, — каже прес-офіцер бригади 32-річний Богдан Петрик. — Його ж тільки у вересні призначили на посаду. Спочатку був у штабі в Мукачевому. До нас приїхав недавно. Його представили особовому складу 29 жовтня — за два тижні до поранення. Одразу взявся керувати бригадою.
Полковник керував розведенням військ на ділянці Богданівка — Петрівське 9 листопада — неподалік від місця, де отримав поранення.
До війни Євген Коростельов служив начальником артилерії та заступником командира в 25-й Дніпропетровській повітрянодесантній бригаді.
З перших днів Антитерористичної операції на Донбасі брав участь у бойових діях. Воював під Слов'янськом, Краматорськом, Червоним Лиманом, Ямполем на Донеччині. Був серед тих, хто влітку 2014 року звільняв окуповані Лисичанськ і Сіверськодонецьк.
На початку 2015-го десантники 25-ї бригади провели операцію з ліквідації бойовиків на околицях Донецька. Їхня артилерія знищила два танки, бойову машину піхоти, бронетранспортер і чотири протитанкові гармати з розрахунками й тягачами. Також — чотири автомобілі та склади з артилерійськими боєприпасами в селищі Спартак. У тому бою Коростельов отримав контузію.
— Хороший був офіцер, грамотний. Навесні 2015-го біля Опитного (село за 5 км від Донецька. — ГПУ) саме артилерія 25-ки прикривала наші передові позиції. Працювали, як годинник, — каже Олексій Голубєв, 30 років, ветеран російсько-української війни. — Одного разу арта накрила ворожий танк у нас під носом. Ледь не до воріт бази доїхав. Думали, будемо відбиватися, що під руку попаде. Але в критичний момент у нього влучили з "Нони" (самохідна артилерія. — ГПУ).
Євген Коростельов народився і виріс у Сумах. Закінчив місцеве артилерійське училище. У нього залишилися дружина, донька і син.
— Він супроводжував нас у Петрівському під час розведення. Полковник Коростельов і всі, хто віддав своє життя на захист України, ніколи не будуть забуті, — каже посол Франції в Україні Етьєн де Понсен, 55 років. Співчуття з приводу смерті командира 19 листопада також висловили посли Німеччини, Великої Британії, США.
Наступного дня президент України Володимир Зеленський підписав указ про нагородження полковника посмертно орденом Богдана Хмельницького ІІ ступеня.
Поховали Євгена Коростельова на Алеї героїв центрального кладовища у Сумах.
П'ятеро воєначальників загинули в боях
23 липня 2014-го під час звільнення Лисичанська смертельне порання отримав 44-річний Олександр Радієвський — командир 21-ї Криворізької бригади охорони громадського порядку Нацгвардії. Посмертно присвоєно звання генерал-майора.
Командир 51-ї окремої механізованої бригади полковник Павло Півоваренко, 38 років, загинув 29 серпня 2014 року при виході з Іловайська. Два роки його вважали зниклим безвісти. Тіло офіцера ідентифікували навесні 2016-го й перепоховали на Лук'янівському кладовищі в Києві. Посмертно нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня.
16 серпня 2014-го в бою поблизу Старобешевого загинув командир 73-го морського центру спецоперацій капітан І рангу Олексій Зінченко, 37 років. А 16 січня 2015 року під Маріуполем убили в бою його наступника — Юрія Олефіренка, 49 років. 2016-го десантний корабель "Кіровоград" перейменували на його честь.
2 
35413
Коментарі