У суботу православні та греко-католики відзначають останнє свято різдвяного циклу Богоявлення.
Згідно з біблійним ученням, цього дня Іван Хреститель охрестив у річці Йордан 30-річного Ісуса Христа. Коли він вийшов із води, з неба спустився Святий Дух в образі голуба і пролунав голос: "Це Син Мій Улюблений, в Ньому Моє благовоління". Звідси й назва "Богоявлення".
У народі це свято знають як Водохреще, бо в церквах святять воду. Віддавна люди вважають, що вона лікує тілесні та душевні хвороби. Нею освячують храми, домівки і тварин. Хрещенська вода не псується, не має запаху і зберігається тривалий час. Науковці кажуть, що вона насичується сріблом від хреста, який священик занурює під час освячення.
Колись воду святили до сходу сонця, щоб відвернути від неї злі сили. Чоловіки вирубували ополонку в формі хреста, освячували, і вода вважалася святою. Дівчата, набравши її, поспішали додому. Вірили: та, що принесе першою, скоро вийде заміж і матиме щасливу долю.
Також клали в свячену воду калину або коралі й умивалися, аби щоки були рум"яними. Тиждень після Водохреща жінки не прали білизни. Вважали, що у воді "чорти сидять і можуть учепитися".
Після Богоявлення мали слабнути морози. Тому й казали: "Тріщи не тріщи, а вже минули Водохрещі".
3 
35413
Коментарі