У вівторок 15 квітня хресна хода вірних Московського патріархату прийшла в село Мошурів Тальнівського району на Черкащині. Спочатку мене зупинив якийсь молодик на червоній "сімці".
— Слышь, братан, ты там притормози. Крестный ход идет.
Дійсно, за декілька метрів бачу осіб 80 із прапорами та хоругвами. Попереду чоловік у камуфляжі. Представляюся.
— Ну, тогда подходи, — каже.
— Яка мета вашої ходи?
— Мы идем из Одессы в Москву. Крестный ход посвящен прошлогоднему воссоединению Русской православной церкви и Русской зарубежной православной церкви. Нас благословил патриарх Алексий.
— А до чого тут Україна?
— Мы несем икону "Державная". Она поможет нам воссоединить в единую державу всех сторонников православия в бывшем Союзе.
— Неприємних несподіванок в дорозі не траплялося?
— Почти. Разве что в Умани местный священник выгнал нас из церкви.
Помічаю в колоні кілька чорно-жовто-білих прапорів. Це кольори російських царів. Підходжу до одного з прапороносців. Запитую, чи знає він, чий це прапор.
— Вон генерал идет, у него и спрашивай.
Бачу чоловіка, одягненого в чорну бурку. Називаюся. Він теж представляється:
— Генерал-есаул войска верных казаков черноморских Олег Дрянин.
Запитую про ордени та медалі на грудях. Пояснює:
— Это за Феодосию. Мы туда не пустили корабли НАТО. Это — за царицу Екатерину. Бандеровцы хотели, чтобы в Одессе не было ей памятника. Мы у них флаги отобрали. Теперь наши ребята там круглосуточно дежурят.
Дорогою нас обганяє червона іномарка. Вона супроводжує колону. На машині напис: "Я говорю по-русски".
Входимо в Мошурів. Кілька місцевих літніх жінок падають посеред дороги на коліна. Учасники ходи обходять їх, проносять над головами ікону. Потім мошурянки з блаженним виглядом піднімаються з колін.
Біля повороту на школу стоять три жінки. Чекають учасників хресної ходи. До місцевої церкви не ходять, "бо вона не така". Шкодують, що більшість селян ходить до Православної церкви Київського патріархату.
У Тальному неподалік ательє "Орізон" кілька людей знову падають на коліна. Потім із хвоста колони біжать до її голови та знову падають.
Запитую про враження Павла Найденова — священика Української православної церкви Київського патріархату.
— Московська церква завжди мала подвійну мораль. Якщо треба зробити щось для України — наприклад, ушанувати жертв Голодомору — то заявляють, що вони поза політикою. Якщо ж для Росії — то будь ласка.
2 
35413
Коментарі
1