Єдиний клієнт із грішми

 

Об 11.00 в суботу заповнюю платіжку за електрику в ощадкасі на вул. Сулеймана Стальського. Це на столичному Лівобережжі.

— Пенсія нарахована, але нема грошей. А тут ще кілька днів ніхто за комунальні не платить. Треба чекати, — чую уривки розмови. Це одна з касирок щось пояснює через скляну перегородку старшій жінці в сірій пуховій хустці.

Підходжу до каси. Мене просять розрахуватися без здачі. Передаю 121 гривню та 80 копійок за спожиті протягом півтора місяця 500 кВт. Працівниця перераховує мої гроші.

За кілька секунд із підсобного приміщення виходить на вигляд, напевне, керівниця філії.

— Ну що, скільки є? 120? Добре, хоч щось. Напевне, вистачить.

Сплачену суму керівниця бере із каси, передає в сусідню. Там її перераховують і віддають пенсіонерці.

Під стінами ощадкаси стояли ще кілька старших людей. Я був єдиним клієнтом Ощадбанку, який минулої суботи з 11.00 до 11.20 щось заплатив у касу.

×