Володимиру Замулі із села Соколова Балка Новосанжарського району Полтавської області друзі подарували двох вовченят. Їхню матір підстрелили на полюванні в травні цього року. Виводок малих вовків мисливці розділили між приятелями.

У дворі Замула змайстрував вольєр до 2 м заввишки. Обтянув його металевою сіткою. Зробив настил, будку й там тримає вовків. "Нивою" вивозить їх побігати на поле, випускає й у дворі. Із вовченятами грається 3-річний онук Замули — Володя.

— Вони неагресивні. Самі йдуть до рук, — каже чоловік. — Хто перший раз бачить — думає, що то цуценята. Вираховують по лапах, які не схожі на собачі. Ну й за повадками. Обоє пригинаються до землі, коли бігають.

Вовченята Аян та Арма з травня набрали у вазі до 8 кг. Спочатку господар годував їх консервами для собак. Потім перейшов на яловичину. Додає в кашу риб"ячий жир, м"ясокiсткове борошно, сир, спориш, кропиву й iнші трави.

— Коли хочуть їсти або гуляти починають спочатку тихенько, а потім усе голосніше вити.

Що робитиме з вовченятами, коли ті виростуть — не каже.

— Вигодуємо — тоді будемо бачити, — усміхається.

Володимир Замула очолює сільгосптовариство в селі Соколова Балка. Він один з перших тут став фермером. Воював у Афганістані.

За двором Замули ставок. На ньому чоловік поселив по парі білих і чорних лебедів. За селом Світлівщина Новосанжарського району разом із головою районної організації товариства мисливців і рибалок Віктором Бабичем Замула обгородив металевою сіткою 20 га лісу. Сюди завезли диких кабанів, муфлонів, лосів, фазанів. За загорожею поставили двоповерховий дерев"яний будинок мисливця. Директор товариства хоче вiдродити кiнний спорт. На фермi свого господарства утримує 32 коней-рисакiв, переважно орловської породи. Їх обкатують, готують до їзди верхи.

×