Ринок легкових автомобілів в Україні за останні п'ять років заполонили вживані машини з Європи і США. Звідти пригнані три з чотирьох іномарок, що продаються на сайті оголошень "Авторіа". Цьому сприяли кілька причин.
Європейці відмовляються від старих машин, що відпрацювали 7–10-річний ресурс і не відповідають сучасним екологічним і безпековим нормам. Техніку охоче купують українці, привозять і розмитнюють. Тут такі іномарки називають євробляхами.
У США вживані автівки продають на аукціонах "Копарт і Айєй". Можна купити 2–3-річного легковика, що потрапив у ДТП чи зламався, за 5–10% вартості такого ж справного. Далі машини доставляють кораблями в порти Одеси або Чорноморська й ремонтують.
Розмитнення авто із США коштує у кілька разів дешевше, ніж європейського. Бо, згідно із законом № 8848, у таблицю розрахунку вписується вартість, яку покупець заплатив на аукціоні. Зазвичай вона становить до $2–3 тис. — 55–85 тис. грн. В Україні відновлені американські автівки називають "битками з Копарта".
На окупованих територіях Донецької й Луганської областей немає потоку євроблях і "битків із Копарта". Уживані машини вибирають на автобазарах у Донецьку й Луганську, шукають на сайтах оголошень ОЛХ або РСТ.
— На базарах продають переважно 40-річні "Жигулі", "Волги" й "Москвичі", — каже 44-річний Володимир Монах із Донецька. — Або такий хлам, який давно мав би бути на смітнику. Пробіги скручені, стан — ледь дихає. 30-річного "Жигуля" можна взяти за 1,2–1,3 тисячі доларів — 33–36 тисяч гривень.
Мешканці окупованого Донбасу можуть купити машину й на підконтрольній Україні території. Пригнати додому, розмитнити її й отримати реєстраційний номер ДНР чи ЛНР. Це коштує від 15 тис. грн.
— У нас ніхто не розмитнює, — пояснює Володимир Монах. — По-перше, це додаткові гроші. По-друге, машини з деенерівськими номерами не впускають ні в Україну, ні в Росію, ні в Білорусь. Тільки тимчасово — в Ростовську область РФ.
Люди користуються режимом тимчасового ввозу, який запровадили окупанти. Мають право користуватися машиною до року. Потім повинні виїхати з окупації і заїхати знову.
— Тимчасовий ввіз — це тимчасові номери й тимчасовий техпаспорт, — розповідає донеччанин Ігор Білярник, 33 роки. Продає авто. — Але виїхати в Росію раз на рік — не проблема.
На окупованих територіях можна користуватись автомобілем з українськими номерами. Однак слід зареєструватися у базі бойовиків.
— У нас є свій "Копарт", — каже Ігор Білярник. — Найбільше машин приганяють із Росії та Грузії. Або з України, де беруть тих же пригнаних "європейців" чи "американців".
Іржавий 16-річний "Хюндай Гетц" на окупованій території коштує від 90 тис. грн, 25-річний "Фольксваґен Ґольф" — від 100 тис. грн. Молодші 10 років іномарки коштують від 300 тис. грн.
Офіційних салонів автомобілів і автомайстерень на окупованих територіях немає.
— Гарантії на автомобіль не існує як такої, — говорить 44-річний Віктор з Луганська. — Максимум — покупець може отримати обіцянку місцевого посередника, що відремонтує у разі поломки. Але він одразу ж пропаде, щойно зателефонуєте йому з проблемою. Хочете нову машину — купуйте в офіційних дилерів в Україні чи Росії. Але це небезпечно. Дорогі машини крадуть, раніше могли просто забрати на вулиці.
Окупанти запровадили податок на авто — 12 руб. (4,45 грн. — ГПУ) за кожні 100 куб. см об'єму двигуна.
Сплатити потрібно в касі МРЕО окупантів або місцевого банку. Якщо загубите квитанцію, доведеться зробити це знову.
Страховка не працює на неокупованій території
Окупанти штрафують водіїв, чия автівка не застрахована. При цьому поліси ОСАГО страховики окупантів на руки не видають.
У випадку аварії учасники викликають на місце так звані правоохоронні органи й страховиків. Після складання протоколу постраждалий водій збирає пакет документів і приносить у свою страхову компанію. Ті відправляють автомобіль на експертизу.Страховка працює за принципом "один поліс — одна машина". Коштує на рік 1,5 тис. руб. — 591 грн. За її відсутність штрафують. Водночас вона не працює на підконтрольній Україні території.
2 
35413
Коментарі