До кінця року можуть померти до 20 тисяч інфікованих

Медики перевіряють життєві показники хворих на коронавірус у палаті інтенсивної терапії запорізької лікарні. На 28 жовтня зайняті 25,4 тисячі ліжок для інфікованих з облаштованих 52 тисяч, кажуть у Міністерстві охорони здоров’я. Госпіталізували людей із тяжким та середнім перебігом недуги — Автор: УНІАН

До середини листопада Міністерство охорони здоров'я обіцяє збільшити щоденну кількість тестів на коронавірус до 50 тис., а до кінця року — до 75 тис. Зараз лабораторії встигають перевіряти щодоби біля 30 тис. аналізів.

У Харкові, Києві, Сумській, Донецькій і Одеській областях потужностей лабораторій не вистачає. Тести передають на перевірку в інші регіони.

— Уряд мав час, гроші та повноваження, аби впровадити будь-яку систему протидії епідемії. Цього не зробили, — каже колишній заступник міністра охорони здоров'я Олександр Лінчевський, 45 років. — Не забезпечили систему виявлення і спостереження за контактними особами. Люди з підозрою на ковід звертаються в лабораторії, але отримують відмову або значну затримку результатів. За літо МОЗ не забезпечило лікарні обладнанням. Ще один провал — комунікація з населенням. Люди продовжують носити маски на підборіддях.

— Італійський сценарій — із браком місць у лікарнях і моргах — ближче до України, ніж здається, — говорить член комітету Верховної Ради з питань здоров'я нації 37-річна Ольга Стефанишина. — Міністерство не спрацювало з волонтерами, які ще в березні пропонували допомогу для розвантаження лабораторій. Провалено широкомасштабне тестування.

Україна має проводити щонайменше 100 тис. аналізів щодня, щоб виявляти реальнішу кількість хворих. За рівнем тестування перебуваємо на 109-му місці у світі.

— Ситуація критична. З такими темпами, до кінця року в нас можуть померти до 20 тисяч людей, — каже заступник міністра охорони здоров'я у 2016–2019-х Павло Ковтонюк, 36 років. — Зміна критеріїв визначення карантинних зон (у червону потрапляють населені пункти, де упродовж 14 днів хворіють більше як 320 людей на 100 тис. населення. — ГПУ) лише відтермінувала спалах і повне завантаження ліжок на два тижні.

МОЗ вибудувало систему карантинних обмежень, що реагує на наслідки поширення хвороби і не запобігає новим спалахам, додає Ковтонюк.

Попри рекомендації МОЗ, в областях із найвищою кількістю пацієнтів відмовляються класти у лікарні інфікованих із супутніми недугами.

— Два тижні була температура під 39. Сильний кашель. Лікарка сказала колоти антибіотик удома, — розповідає полтавка 60-річна Світлана Дашутіна. — Щоб отримати направлення на рентген, змусили іти до доктора в першу лікарню. Моєї терапевтки не було, а інша поводилася некоректно, кричала. Направлення викинула з кабінету. Дослідження проходила в третій лікарні на іншому кінці міста. Добиралася сама, бо ніхто хворих не транспортує. Рентген показав двобічне запалення легень. Класти в лікарню відмовилися: "Дзвоніть, як стане дуже погано".

— Постійні помилки МОЗу під час пандемії — наслідки некомпетентності влади, — говорить політолог 44-річний Олексій Голобуцький. — Президент і міністри мали на початку карантину продумати стратегію, щоб максимально вберегти людей. 66 мільярдів, виділених на боротьбу з коронавірусом, — велика сума. Її було достатньо, щоб система впоралася. Натомість не змогли правильно використати гроші.

На 28 жовтня в Україні інфекцію підтвердили в 363 075 людей. Вилікувалися 148 642, померли — 6755. Найбільше хворих у Харківській області та Києві — 33 806 та 34 887.