У столичному Українському домі 4 вересня відкрився "Великий антикварний салон". Це перша виставка антикваріату. На трьох поверхах 40 галерей і приватні колекціонери — Віктор Ющенко, бізнесмени Ігор Воронов та Олександр Фельдман, скульптор Олег Пінчук — виставили православні ікони ХVІ–ХVІІІ ст., народні дерев"яні скульптури, живопис Сальвадора Далі, Пабло Пікассо, Марка Шаґала.

— Тут можна подивитися на наш майже вимираючий антикварний ринок, — жартує перед відкриттям колекціонер Ігор Понамарчук, 54 роки. — Той антикваріат, що лишився в Україні, уже фактично осів у приватних колекціях, нового майже не ввозять через дурне законодавство. Більшість наших цінностей взагалі продали за кордон ще в 90-х роках. Тоді, приміром, ешелонами вивозили ікони. Кучмі навіть довелося дати негласний наказ заборонити іноземцям переправляти наш антикваріат в інші країни.

До розмови долучається 42-річний бізнесмен Ігор Воронов.

— Щоб увезти в Україну антикварну річ, треба сплатити 25 відсотків її вартості державі. Тому наші купують цінності та лишають їх за кордоном. Найсмішніше, що ці закони не дуже влаштовують наших урядовців, бо усі вони самі колекціонери. Але їм, бідолашним, ніколи взятися за новий закон. Торік держава заробила на ввозі цінностей усього 70 тисяч гривень. Якщо вони зняли би мито, але натомість брали податок у розмірі 15 відсотків із кожної проданої в Україні речі, то заробляли би кілька мільйонів щорічно.

На першому поверсі виставлено картини та скульптури Миколи Глущенка, Олексія Грищенка, Олександра Архипенка, Амадео Модільяні, Пабло Пікассо. На другому — експозиція ікон. На одній стіні — українські образи, на протилежній — російські.

— Ніхто вам їхню ціну не розкриє, — каже колекціонер Леонід Комський. — Але виставлені тут ікони коштують від десятків до сотень тисяч доларів.

У цьому ж приміщенні виставлені стародавні книги з колекції Олександра Прогнимака. Він 30 років збирає раритетні видання та документи.

— Надав для виставки "Апостола" Івана Федорова, що видрукуваний 1564 року, — розповідає чоловік. — Це перша точно датована друкована російська книга. У світі всього 60 її примірників, 40 із яких знаходиться в музеях. За такої кількості книга не вважається дуже рідкісною.

На третьому поверсі — стенди галерей і дерев"яні скульптури. 16 із них надав Віктор Ющенко.

На стіні висить "Розп"яття" з колекції Сергія Якутовича.

— Мій батько був художником-постановником на зйомках фільму Сергія Параджанова "Тіні забутих предків". Тоді мене ще малого взяли з собою в Карпати, — розповідає історію скульптури Якутович. — У траві я знайшов дерев"яний хрест, що майже згнив. А поряд це розп"яття. Потім Параджанов не раз зняв його у своїй стрічці. А після зйомок подарував мені.

Підходжу до стенду галереї "Лавра". Яка річ найцікавіша?

— Цей портсигар. Його зроблено з золота і прикрашено діамантами. Колись керівництво нашої держави планувало подарувати його колишньому президенту Росії Борису Єльцину, але чомусь не подарувало, — розповідає колекціонер Віктор Дудник із галереї. — Портсигар випадково потрапив до мене, — від кого саме, не зізнається. — Це унікальна річ, продавати яку не збираюся. Тому й не казатиму про її приблизну вартість.

×