Близько полудня 18 серпня робітники підприємства "Агро-трейд" у Запоріжжі почули крик про допомогу. Коли вони прибігли до конвеєра, яким транспортують гофрокартон, жахнулися. На транспортері лежала відрізана права рука їхнього колеги, 19-річного Дениса Нікуліна.

— У той момент я, мабуть, краще за всіх розумів, що і як треба робити, — каже Денис. — Напарник знепритомнів. Довелось нагримати на Саню й Женю, щоб отямилися. Саша руку перев"язав, Женя лід приніс.

Завдяки витримці Дениса й оперативним діям його колег руку вдалося врятувати. Того ж дня її пришив 46-річний хірург Микола Красноперов.

До 9-ї міської лікарні Запоріжжя під"їхав службовий легковик місцевого підприємства "Агро-трейд". Із салону вийшли кілька робітників. До приймальні завели Дениса Нікуліна. У ємності з льодом занесли відрізану праву руку. Дорогою до лікарні Денис устиг ще й зателефонувати матері.

Завідувач ортопедичного відділення 46-річний Микола Красноперов наказав негайно готувати хлопця до операції. Уже за кілька хвилини лікар разом з трьома хірургами пришивали правицю. Оперували 10 годин.

Зараз поряд з Денисом майже цілодобово чергує 38-річна мама Ірина та бабуся Олена Семенівна, 68 років. Майже щогодини Дениса провідують друзі.

— Я насправді не вантажник, як мене всі називають, — розповідає Денис на лікарняному ліжку. — Я працював на лінії з виробництва гофрокартону. Щось підправлю, піднесу. Це трапилось годин у 12 дня, — згадує. — До цього в нас лінія зупинилася, ми її знову запускали. Коли перший лист картону довжиною півтора метра виходить непроклеєним і м"яким — його може зажувати. Якщо його вчасно не витягнути — лінія знову зупиниться. Я пішов до станка його витягувати. Перед самим агрегатом — сходинка. Нога підсковзнулась, і рука впала прямо під ніж.

Займав призові місця на чемпіонатах з рукопашного бою

Денис — єдиний син Нікуліних. Вчиться на факультеті фізвиховання Запорізького інституту імені Петра Сагайдачного. Тричі займав призові місця на чемпіонатах України з контактного рукопашного бою.

У червні Денис закінчив третій курс. На літніх канікулах вирішив підзаробити. Знайомий привів його на "Агро-трейд". Робота й зарплата Нікуліну подобалися. До того ж тут оформляли офіційно, із записом у трудову книжку.

Дениса намагається нагодувати пельменями мама Ірина. Каже, синові треба білок, а апетит у нього поганий.

— Усі необхідні ліки й продукти купує фірма, — каже бабуся. — Ми самі б не потягли. Вчора одного лиш "амбуліну" на 400 гривень привезли. Лікарі за ліки відразу їм кажуть.

Медсестра заходить ставити крапельницю. Мама Ірина виходить в коридор покурити.

— Як так трапилось? — починає плакати жінка. — Так вдячна лікарям, вони довго чаклували. А що вийде — й думати не хочу. З чотирьох капілярів зшитий лиш один. Дениска молодець. Він мене, бабусю, батька підтримує.

Повертаємось у палату. Денис зізнається, що вже набридло лежати, а лікарі дозволяють лиш посидіти на ліжку. Хлопець вірить, що одужає. Мріє стати начальником охоронної фірми.

Завідувач відділення Микола Красноперов провідує його майже щогодини. Навіть у неділю лікар працює.

— У будь-яку секунду, можливо, нам доведеться прийняти рішення про ампутацію, — каже Микола Михайлович у своєму кабінеті. — Сказати про результат своєї операції я зможу не раніш, як через два-три тижні. Поки що чекаємо. Якщо все буде гаразд — рука працюватиме, як у звичайної людини. Необхідно провести ще кілька операцій.

Лікар каже, що всі операції проводяться безкоштовно. Зарплати у медиків не перевищують тисячі гривень. У Запоріжжі на базі ортопедичного відділення в центрі хірургії кисті подібні операції роблять уже 20 років. Такі центри в Україні є ще в Києві, Донецьку та Дніпропетровську.

Урятувати кінцівки вдається частіше

17 листопада 2005 року в запорізькому Центрі відновлювальної хірургії кісток і суглобів лікарі пришили будівельникові Олегу Дроздову кисть лівої руки, яку відрубало листом шиферу. Операцією, яка тривала 12 годин, керував Микола Красноперов. Нині рука нормально працює.
Ще кілька років тому більшість травм кисті в Україні закінчувалися ампутацією. Зараз кінцівки щораз частіше вдається врятувати. Однак вдасться операція чи ні, залежить від того, як транспортували уражену частину тіла до лікарні
Спочатку відчленований сегмент слід загорнути у чисту тканину чи марлеву серветку. Покласти в пакет, який герметично закривається. Потім ще в один пакет із холодною водою, а обидва — у третій із льодом чи снігом.

×