— Ми завершуємо звільнення 230 штатних працівників і близько 100 сезонних, — говорить 69-річний Михайло Заболотний, генеральний директор Носівського цукрового заводу на Чернігівщині. — Думаю, більшість із звільнених поїде працювати в Київ. Підприємство ставимо на консервацію й готуємо до продажу.

На підприємстві не розпочався сезон, бо сплачували минулорічні борги за газ Волочіївського заводу на Хмельниччині. Він належить разом із Носівським цукрозаводом фірмі "Євросервіс". Також потрібно було наперед оплатити половину річної кількості газу. На все мало піти 2 млн грн. Цієї суми у власників не було.

— Третину звільнених складатимуть пенсіонери, — розповідає Надія Гумен із районного центру зайнятості. — Близько 20 чоловік можна буде влаштувати швачками на нове підприємство "Форм-стиль". Там шитимуть робочий одяг.

Середня зарплата на цукрозаводі становила 1075 грн — немалі гроші для місцевих.

Сотні звільнених скоріш за все долучаться до 6,5 тис. жителів райцентру, які нині працюють у Києві. Електричка до столиці їде 2 год.

Із 60 вітчизняних цукрових заводів, яким цьогоріч дали квоту на цукор, працюють 16. Щоб розплатитися за газ, вони змушені терміново продавати цукор оптовикам по 2,85 грн/кг.

×