Володимир Онопришко, 64 роки, військовий пенсіонер, Львів:
— У той час служив у російській армії. В Україні був у відпустці з дітьми та дружиною. У кімнату забіг тесть: "Радянський Союз розпався. Та вони Україну так не віддадуть. Сину, тобі скажуть на брата йти. Але ти не слухай". За чотири дні я повернувся в Забайкалля. Перевівся в українське військо.
Раїса Голубенко, 48 років, учитель, м. Карлівка Полтавської обл.:
— Цього дня святкували два роки доньці Аліні. Зраділи, що саме в її іменини Україну оголосили незалежною. Усі друзі та знайомі нас вітали з цим. Говорили, що донька має бути талановита й щаслива.
Анатолій Карнаух, 46 років, підприємець, м. Валки Харківська обл.:
— Як дізналися новину про незалежність, одразу з друзями накрили стіл. Гуляли до ранку. Всі сильно понапивалися. Не знали, що нас чекає, але раділи. Нині цей день — просто вихідний. Готуємо шашлик і граємо в бадмінтон.
Валерій Рубіжевич, 58 років, с. Чемерпіль Кіровоградської обл.:
— Того дня поїхав у Кіровоград (нині Кропивницький. — ГПУ). На площі Кірова був багатотисячний мітинг студентів із наметами. Усі стояли за українську незалежність. Переживали, щоб комуністи не взяли владу у свої руки. На лобі мали написи: "Голодую". Надвечір дізнався, що Україна стала незалежною. У людей старшого віку ейфорії не було. Комуністи плакали. Думали, що їх розстріляють.
8 
35413
Коментарі