90% людей, які телефонують у всеукраїнську службу вибачень "Пробач мене", — чоловіки. В основному просять допомогти помиритися з дружинами. Службу півроку тому створив психолог 29-річний Олег Гончар із Черкас. Нещодавно на розвиток справи він отримав грантових 100 тис. грн від інвестиційного фонду "Українська мрія".
— На Заході такий бізнес є доволі поширеним. Це для нас воно в диковинку. Основною метою послуги є не помирити людей, а збільшити ймовірність, що кривдник і ображений після дзвінка психолога зможуть помиритися самостійно, — розповідає Олег Гончар.
Хто найчастіше телефонує?
— В основному чоловіки 20–35 років. Більшість прохань стандартні: "Гуляв цілу ніч у барі, а дружина образилася. Допоможіть помиритися". Або: "Вона вважає мене безперспективним, тому й покинула". Одного разу нам зателефонував чоловік, від якого пішла дружина. Основним його проханням було переконати її, щоб не кинула в черговий раз слухавку, а просто вислухала його. Найбільше дзвінків чомусь від жителів Західної України.
Які прийоми використовуєте?
— Нічого особливого не застосовуємо. Після привітань кажемо, що вас турбують зі всеукраїнського центру вибачень. Питаємо, чи можна від імені кривдника зачитати текст його вибачення. Людина розслабляється, відчуваючи значимість моменту, злість у неї проходить. Зазвичай розмова триває 2–3 хвилини.
Скільки відсотків дзвінків були успішними?
— Не менше 95. Інколи люди дзвонять із такими проблемами, які визначально вирішити по телефону неможливо. А так домовляємося в більшості випадків. У найкращий місяць мали 400 дзвінків. Найближчим часом плануємо вийти на тисячу.
Який випадок вважаєте найтяжчим?
— За весь час мали один, але доволі серйозний скандал. На нас подали до суду родичі бабусі, до якої прийшов великий рахунок за телефон. Думали, що то не вона дзвонила, а ми щось накрутили. На розгляді справи озвучили аудіозапис розмови. Скаржники впізнали голос бабусі, усі проблеми відпали. Аудіозаписи розмов зберігатимуться по кілька років.
Коментарі