"Якщо скрипаль тягатиме артилерійські снаряди, назад у театр уже не повернеться"

"У Львівську оперу прийшло 35 повісток. Серед запрошених на службу — артисти оркестру, хору, провідні солісти опери та балету, також є заслужені та навіть народний артист України! Повальна мобілізація призведе до того, що з афіші зникнуть певні найменування вистав, та може взагалі зірвати роботу театру", — таке повідомлення з'явилося на офіційній сторінці Львівського театру опери та балету ім. Соломії Крушельницької.

— Я ніде не прописаний — ні вдома, ні в батьків. У театрі працюю офіційно. Не хвилювався, що повістка може прийти на роботу. Торік директор театру казав, аби приніс копії документів на бронювання. Мовляв, я під мобілізацію не підлягаю, — розповідає музикант оркестру. Називатися відмовляється. — Повірив, але дарма. Усім, хто наче мав бути на броні, прийшли повістки. Їх дали у відділ кадрів, свої працівники розносили. Думаємо з хлопцями, що керівництво театру хоче заробити на війні. У нас вакантне місце коштує від 10 до 12 тисяч доларів. На місця мобілізованих треба буде брати нових людей. Талановитий артист за гроші не піде на роботу. Наберуть "середнячків", глядачі замість професійної гри акторів побачать меблі.

Голова профкому театру Ігор Гресько показує звернення до міністра культури В'ячеслава Кириленка та міністра оборони Степана Полтарака. Під ними — понад сто підписів працівників театру.

— Хочемо пояснити чиновникам, що підготовка оркестрантів, солістів опери та балету займає від 12 до 16 років у музичній школі, музучилищі та консерваторії. Потім ідуть довгі роки роботи у театрі, аби вийти на нормальний рівень, — каже Ігор Гресько. — Повістки прийшли відразу чотирьом провідним танцюристам балету із семи. По всій Україні виконавців такого рівня зо два десятки. Де шукати заміну? Адміністрація театру мала провести бронювання кадрів. Вони це своєчасно не зробили. Мав зустріч з воєнкомом. Той тільки головою похитав, каже: "Треба було бронювати, тоді б усе було на законному рівні. Тепер нічим не допоможу, мене звинуватять у корупції". Але якщо скрипаль тягатиме артилерійські снаряди, назад у театр уже не повернеться. Та й боєць він буде не найкращий. Боявся, що після наших заяв люди подумають, що мої колеги — несвідомі, не патріоти. Насправді всі розуміють абсурдність тих повісток. У понеділок був у парній. Підходять російськомовні та кажуть: "Слышали, что артистов на фронт забирают. Как же так? Это невозможно". Говорю: у нашому театрі все можливо.

— Прийшло не 35 повісток, як говорять, а 21. По-друге, така ж ситуація по всіх театрах України, але інші мовчать, — розповідає 72-річний Тадей Едер, директор Львівського театру опери та балету. — Мобілізовані актори обурилися, але ще невідомо, чи всі годяться на фронт. У театрі є ким замінити мобілізованих. За всіма зберігається робоче місце, нараховуватимуть зарплату. Чому мають воювати професори, лікарі, вчителі, а актори — ні? За законом, мобілізація оголошена для всіх, хто підходить за віком та станом здоров'я. Я звернувся до Генштабу, аби брати поетапно, а не всіх одразу.

Мобілізують не всіх, хто отримав повістки, кажуть у Львівському обласному військовому комісаріаті.

— З цих мобілізованих акторів придатними до служби будуть троє-п'ятеро осіб. Так найчастіше трапляється, — каже Роман Поронюк із прес-служби військкомату. — Половина мобілізованих не підходить через стан здоров'я. Хтось є опікуном недієздатного родича, батьком трьох і більше неповнолітніх дітей. На фронті зважатимуть на військову підготовку актора, на його навички. Може бути механіком-водієм, наводчиком, артилеристом, заступником командира роти по роботі з особовим складом або комірником на складі.