28 липня Іванові Богданову із села Комарівка Теплицького району Вінниччини минув місяць. Він став десятою дитиною в родині 33-річної Ірини та 42-річного Миколи Богданових. Жінка, віднедавна мати-героїня, народила сина в День Конституції.
— Над ім"ям довго не думали. Народився перед святом Івана Купала, от і назвали Ванею, — спокійним тихим голосом каже Ірина.
Вона сидить на лавці біля хати і колише немовля. Поруч із нею чоловік, якого з усіх боків оступили й обсіли діти. Тут не всі. Двоє старших відпочивають у таборі. Найстарший Роман, якому незабаром виповниться 16, на роботі. Як і батько, він працює у місцевому сільгосппідприємстві різноробочим. Роман з"явився на світ, коли матері було 17. Цього року закінчив дев"ять класів, піде вчитися на механізатора в Теплицький ліцей.
Місцевий чоловік, який півгодини тому показував, як пройти до хати Богданових, казав, що її легко знайти за дитячим галасом. Насправді всі поводяться спокійно, не галасують, не бігають. Сидять тільки в трусах, бо жарко, обіймають татка з мамою й усміхаються.
— Люблю, коли всі діти біля мене, — каже Ірина. — Ми неподалік ставка живемо, от і думки всякі. На годину пустю їх поплескатися і гайда назад додому. Візьми Ваньку, — звертається до 13-річної Наталки. — Це наша нянька, усіх менших вибавила. У дітей різниця у віці незначна, десь півтора року: Роман, Наташа, Віталік, Світлана, Міша, Павло, Даша, Маша, Аліса і Ваня. Наче всіх назвала.
— Да, нікого не забулася, — погоджується чоловік.
Наталка у ставку купає коня Буяна. Він — мов член сім"ї. На нього покладається — оранка, збирання врожаю та заготівля сіна для корови. Буян щоп"ятниці возить родину за 15 км у райцентр на базар.
— Дуже хочемо купити стареньку машину, — каже Микола Михайлович. — Бо якось треба було срочно в лікарню до Теплика, поки доїхали конем — змокли під дощем, захворіли. А автобус їздить кілька разів на тиждень. Правда, малі права порвали... Нічого, за три місяці получу нові.
Ірина Богданова запрошує до хати. Чотири кімнати, є вся необхідна техніка, меблі. Родині допомагає районна та селищна ради, спонсори.
— Подарували нам холодильник, пральну машину, телевізор, — каже господар, — пообіцяли ще коляску й комп"ютер. Хворіють діти — ліки безплатні. Стара хата трохи замала стала, то оце ходили з головою райадміністрації вибирали в центрі села будинок. Днями мають вручити ключі.
Ірина каже, що любить дітей, тому і народжує їх так багато. На десятій не планує зупинятися. Про їхнє майбутнє не надто переймається. Мовляв, якось влаштуються в житті, "все буде добре".
До оселі входить мати Ірини, пенсіонерка Євдокія Афонівна.
— Бабця Дуся прийшла, — підбігають до неї діти.
— Ось нашпортала барабольки, будемо варити.
Картопля — улюблена страва в сім"ї, смажена, варена, тушкована.
8 
35413
Коментарі