У Козятинському районі на Вінниччині можуть закрити вузлову Комсомольську лікарню. Колись у селі був стаціонар на 100 ліжок, хворих лікували два десятки лікарів. Із 1996-го щороку зменшувалося фінансування.

— Зникли пологове, дитяче відділення. Стаціонар із 100 ліжок "усох" до 25, — розповідає головний лікар 60-річний Володимир Бурлак. — Із 15 лікарів працює менше десяти. Із чотирьох відділень дільничної лікарні — лише одне, терапевтично-хірургічне. Із трьох лікарів-хірургів залишився один пенсіонер. І це в лікарні, яка обслуговує 20 сіл, де понад 10 тисяч населення.

Головний лікар хвилюється, що більшість працюючих лікарів — пенсіонери. Молодого поповнення нема:

— Та звідки ж їм узятися на таку зарплату? Досвідчений лікар із категоріями отримує трохи більше тисячі, а молодий спеціаліст — всього 600–700 гривень. Житла не дають. Колись були в нас чотири відомчі квартири, але мешканці їх давно приватизували, — говорить керівник.

У поліклініці після другої години — майже безлюдно. Лікарів немає, лише медсестри та санітарки. Палати стаціонару заповнені хворими. На ліки виділяють 80 тис. грн. Цього ледь вистачає на найнеобхідніші препарати та бинти з ватою для стаціонару.

— Випускники медуніверситетів не хочуть їхати в сільські райони, — продовжує Бурлак. — Вони бояться самого звання "сімейний лікар". Ні життя, ні грошей, ні житла, а відповідальність яка!

Із 15 вакансій Комсомольської лікарні вільні посади завідуючого терапевтичним відділенням, лікаря-лора, окуліста, терапевта, гінеколога. Це проблема не лише Козятинського району. В Україні не вистачає щонайменше 2800 сільських лікарів.

×