"Відкрити візу до Мексики неважко. Влада зацікавлена, щоб країну відвідало щонайбільше туристів, — каже Діна Крочук, 28 років, із Києва. У серпні вона з чоловіком Олександром подорожувала країною. Вони літали в гості до друга Хорхе. — Віза дійсна протягом п"яти років".

Квитки в обидва боки купували за три місяці до поїздки. За кожен заплатили по $1315. До Мексики летіли 18 год. Жили у столиці Мехіко у батьків Хорхе.

— Це неймовірно велике місто! У ньому проживають 27 мільйонів чоловік. Мехіко розташоване на висоті 3000 метрів над рівнем моря, це вище за нашу Говерлу, — ділиться киянка. — Місто з усіх боків закільцьоване діючими вулканами. 20–30 років тому їх було добре видно. Зараз через смог ледь проглядають. Проте ми прилетіли в сезон дощів, і тому пощастило побачити їх першого ж дня.

Українці побували в антропологічному музеї. Біля входу мексиканці в ацтекських  костюмах "виганяли" з людей злих духів.

— Не знаю, чи це актори, які заробляють у такий спосіб гроші, чи справді нащадки ацтеків. Ноги шаманів прикрашені мушлями, під час танцю вони брязкають. Туристи та місцеві, які хочуть "позбутися зла", беруть участь у ритуальних танцях.

У кожному місті Мексики є центральна площа Сокало. У Мехіко на ній розташований президентський палац.

— Мексиканці великі патріоти своєї країни та її історії. У кожному місті неподалік центральної будівлі висить величезний національний прапор. У Мехіко щодня майже 50 військових проводять ритуал згортання і розгортання стяга на величезному флагштоці.

На горі неподалік міста Ігуала встановлено найбільший прапор країни. У кожному місті на найвищій точці стоїть великий хрест із Ісусом.

— Мексиканці дуже ввічливі. Я згадала слово "хамство", лише коли повернулася в Україну, — каже Діна. — Там куди не підеш — у магазин, ресторан — усі вітаються, запитують, як справи. Якось ішла центром Мехіко і чхнула. Піввулиці, що йшло назустріч, побажало здоров"я.

Там куди не підеш — усі вітаються

Місцеві жителі пишаються рідним містом і країною.

— Ми з чоловіком виглядали занадто білошкірими на загальному тлі. Коли поруч із нами не було поводиря-мексиканця, кожен на вулиці вважав своїм обов"язком пояснити, що варто подивитися з пам"яток. Якщо турист не володіє іноземною мовою, мексиканці намагатимуться зробити все можливе, аби порозумітися.

Проте у великих містах є райони, які не радять відвідувати через велику кількість шахраїв.

— Поліція оберігає приїжджих. Туристичні райони освітлюють ліхтарями і додатково охороняють. Як сказав Хорхе, Мексика — це суцільний сюрреалізм. Там поєднуються халупи із хмарочосами, колоніальний стиль з індіанськими традиціями. У країні 32 штати. 75 офіційно визнаних індіанських мов підтримує держава.

Мексиканці їдять переважно тартілью — перепічки з кукурудзи або маїсу. Вони є основою всіх страв. До тартільї додають соуси і начинку, тоді страва має іншу назву. У Крочук склалося враження, що вся Мексика пахне тартільєю.

Кактус нопаль із пласким круглим листям мексиканці їдять, заздалегідь відрізавши голки. Кислувате на смак листя смажать або варять. Особливо смачні плоди кактуса — туна.

Українці їздили на декілька днів до океану — у місто Акапулько.

— Це відомий на весь світ курорт, але ціни там невисокі. За двомісний номер на березі  ми платили 400 гривень на день. Здивувало, що замість чайок на узбережжі ходять пелікани.

Пам"ятник Льву Троцькому виготовили за добу

— Подорожуючи країною, ми не могли обійти увагою будинок, у якому жив революціонер Лев Троцький, — згадує Діна Крочук. — На стінах будинку написані імена революціонера і відомої мексиканської художниці Фріди Кало. Подейкують, вони були коханцями.

1937 року Троцький виїхав до Мексики. Напередодні його оголосили ворогом народу. За три роки потому агент НКВД 26-річний Рамон Меркадер проник у будинок і смертельно ранив революціонера льодорубом у голову.

— Відомо, що пам"ятник Троцькому мексиканський скульптор виготовив за добу. Позаду нього урна з прахом.

×