"До Болгарії краще летіти", — запевняє 20-річний Віктор Собіянський із Фастова, що на Київщині.

Він організовував поїздку на фестиваль аматорських колективів "Усмішки моря-Балчик 2007". — Одеська турфірма "Даль" запропонувала їхати автобусом — для групи так дешевше. Але години очікування на кордоні годі виправдати.

По дорозі автобус перетнув три кордони — молдовський, румунський і болгарський. На межі Молдови й Румунії водій сунув прикордонникові 50 євро, щоби проїхати без черги. Той відмовився від хабара.

За десятиденний тур Собіянський заплатив 320 євро — середню ціну за звичайну, негрупову подорож. У цю суму входило проживання у готелі, екскурсії по Балчику, на мис Каліакра і подорож до Варни.

— Жили у готелі "Каліакра", — розповідає Віктор. — Сервіс там нагадує піонерський табір. Але ми самі винні, бо не обговорили умови проживання із турфірмою. Зате на пляж щодня безкоштовно ходили через університетський ботанічний сад.

У ньому зібрано понад 2500 рослин, є чимала колекція кактусів і величезний розаріум. Стежки ведуть поміж старовинних каменів, хрестів, капличок. Вхід — 5 левів (приблизно 17 грн).

— У Болгарії вразила "трояндоманія" — там продають сувеніри із зображенням квітки, збирають мед зі спеціально висаджених трояндових плантацій. Навіть самогонку — болгарську ракію — настоюють на трояндових пелюстках, — розповідає Віктор.

Пляжі у Болгарії безкоштовні. У платних зонах видають парасолю від сонця і лежак. Іноді у вартість входить обслуговування офіціантом.

— На морському узбережжі ціни вищі у п"ять разів, аніж у центрі міста, — продовжує Собіянський. — За парасолю від сонця на безкоштовному пляжі заплатите 7 левів (25 грн. — "ГПУ"). А в супермаркеті така ж парасоля коштує 9 левів.

До курорту "Золоті Піски" хлопець добирався самотужки. Узяв таксі — там за кілометр платять щонайбільше 5 левів.

— Ціну проїзду за кілометр пишуть на лобовому склі машини, — пояснює Віктор. — Треба придивлятися: поряд може стояти таке ж авто, але значно дешевше. Деякі водії вважають, що краще їздити цілий день, аніж простоювати. Зате "Золоті Піски" — це фантастика! Пісок золотавий, без мушельок, а море — прозоре. Воду  очищують спеціальними пристроями.

Хлопець каже, що в Болгарії найважче звикнути до кивків головою: наше "ні" там означає "так" і навпаки.

— На курортах і в прибережних зонах місцеві жителі звикли до наших звичаїв, але в центральній частині країни я мав скандал із таксистом, — згадує Собіянський. — На запитання, чи подобається мені країна і місто зокрема, я двічі ствердно кивнув. Водій ледь не вигнав мене з машини!

×