25 травня в Україні повинні відбутися президентські вибори.
Перед наступним українським президентом стоятимуть три завдання. Перше - відновлення державного суверенітету. Це означає примирення українців між собою.
Друга проблема - це питання плану програми входження у європейський, економічний, політичний і гуманітарний простір. А також простір безпеки. Тобто питання розширення партнерства і отримання плану дій членства НАТО стане ключовим. Найгірше у цій ситуації, коли нова влада буде намагатись підписати будь-які компроміси з Москвою щодо нейтралітету України. І знову почне танець, який закінчиться черговим повстанням у Києві.
Третє завдання найскладніше - реформи. Вони мають бути адресовані новому суспільству. Яке має інші можливості, інші свободи, доступ до ринків і самореалізації. Тут стоять настільки серйозні виклики, що не знаю наскільки наступна влада буде до цього готова. Оскільки у програмах кандидатів та їх виступах подібні теми взагалі не звучать. У мене складається враження, що більша частина кандидатів не розкривають реальних своїх намірів та планів. Це створює достатньо очевидні загрози для розвитку України.
У будь-якому випадку маємо отримати відповіді на ключові питання - як влада буде діяти щодо окупації Криму, щодо стосунків з Росією. Очевидно, що є два неприйнятних сценарії, які вона не може не використовувати.
Перший - закрити усі відносини з Москвою і перейти до режиму повної холодної війни. Зробити це матеріально не можливо. Це буде серйозним протистоянням у середині суспільства, яке буде постійно зомбуватися - піддаватися інформаційній атаці з боку Росії. Другий сценарій - це повне відновлення цих стосунків. Це означатиме визнання дій Росією, як легітимних. Мене дивує позиція секретаря Ради нацбезпеки й оборони Парубія, що ця тема не має дискутуватись під час президентських перегонів. Ми маємо відкрито і прямо дискутувати щодо ситуації, яка виникла у зв'язку з агресією Росії. Мусимо називати речі своїми іменами.
Головне завдання нової влади - уникнути дефолту. Маємо важкий стан економіки. Наступна влада з цим стикнеться. Уникнути цього можна двома шляхами. Перший - серйозні політичні кроки у напрямку Заходу. Вони готові виділити Україні пакет підтримки. Другий - пошуки стабільної моделі розвитку України, формування державницької стратегії. Йдеться про вибір між унітарністю і федералізацією, на якій наполягає Росія. Вважаю, що єдиним способом існування української державності на тривалий період часу в сучасних умовах - це виключно унітарність, побудова її державного устою. Що стосується федералізації, то запуск цієї дискусії призведе до процесу напіврозпаду, а потім розпаду самої України.
Викликом нової влади буде формування нового рівня довіри. Прийдеться діяти між популярними і непопулярними реформами.
8 
35413
Коментарі