Український боксер 33-річний Володимир Сидоренко повернувся на ринг через рік і три місяці. Минулої суботи на київському майдані Незалежності він у 12-раундовому поєдинку переміг за очками Мбвану Матумлу з Танзанії та здобув титул інтерконтинентального чемпіона за версією всесвітньої боксерської ради.
Задоволені тим, як склався бій проти Матумли?
— Не зовсім. Але я не бачив боїв суперника й не знав його манери ведення поєдинку. Під час підготовки спарингував із більш рухливими і технічними бійцями, в основному — мексиканцями.
Чим здивував танзанієць?
— Нічим. Просто він багато бігав і не давав себе дістати.
Ви вперше билися на очах у рідної публіки. Бажання нокаутувати супротивника було надмірним?
— Це правда. Така націленість на нокаутуючий удар завадила завершити бій достроково. Треба було діяти холоднокровніше. Тоді мав би більше шансів на нокаут.
Ви довго не виходили на ринг.
— Тренувався переважно в США. Спершу провів збір, починаючи з жовтня, потім — із березня. Обидва рази очікував, що мені влаштують бій у Америці. Не вийшло.
Упродовж року ви тренувалися під керівництвом різних тренерів. Це мінус?
— Так. Бо в підготовці нема цілісності. З іншого боку, я тренувався у Штатах, бо поставив собі завдання внести у свій стиль елементи американської техніки. Робота з різними наставниками допомогла мені урізноманітнити свої дії ще більше.
Є варіант проведення чемпіонського бою найближчим часом?
— Від мене нічого не залежить. Їду до США. Спочатку відпочину, а згодом розпочну тренування у групі Фредді Роуча.
Ви маєте будівельний бізнес. Що для вас зараз бокс — хобі, спосіб самореалізації чи можливість заробити?
— Хоча я людина небідна, але безкоштовно точно не битимуся. Буду радий, якщо бої піднімуть мій рейтинг у політичному плані. Підтримую певні сили. Які — говорити не буду, бо тривають переговори з перспективою на майбутні вибори.
2 
35413
Коментарі