Володимир Сергєєв, 64 роки, грав у футбол за московське "Динамо" та дніпропетровське "Дніпро", коли його тренував Валерій Лобановський. Виступав у одній команді зі Львом Яшиним та Андрієм Бібою. Зустрічаємося із Сергєєвим у Дніпропетровську. Розмовляємо російською.

Чи правда, що до спортивної секції вас привела хвороба?

— Так. У дитинстві страждав на сколіоз — мав викривлений хребет. Тому мама віддала мене в секцію спортивної гімнастики. Там тоді працювали олімпійські чемпіони — Лариса Латиніна та Борис Шахлін. Хребта я вправив, а в гімнастиці успіхів не досяг — надто високий зріст мав. У футбол потрапив випадково: команді дитячої спортивної школи N4 бракувало захисника. Мій сусід грав за неї та порекомендував тренерові мене. Я зіграв і отримав запрошення до дитячої юнацької спортивної школи. Тоді мені було 14 років.

Як ви потрапили до московського "Динамо"?

— Служив, граючи за армійські клуби Риги та Хабаровська. Демобілізувавшись, отримав запрошення від "Дніпра". Написав заяву про прийом на роботу. Але потім наставник "Динамо" В"ячеслав Соловйов переконав піти до його команди. За тиждень після мого приходу Соловйова замінив Костянтин Бєсков, але він, хоч і не запрошував мене, ставився нормально.

Найуспішнішим для нас був 1967 рік — команда виграла Кубок СРСР та срібні нагороди чемпіонату. Склад був вражаючий: Геннадій Гусаров, який поєднував футбол із хокеєм та м"ячем, Валерій Маслов — говорили, що в нього два серця. Але, звісно, найбільшою харизмою володів воротар Лев Яшин. На виїзних матчах нас очікував натовп уболівальників — команда в автобусі чекала 2 години, доки Яшин роздавав автографи.

Як вийшло, що ви потоваришували з Яшиним?

— Він бачив, як я працюю на тренуваннях. По-батьківськи почав опікуватися мною. Запрошував до лісу збирати гриби. Про це навіть Бєскову не казав. "Пішли, Володю", — просто говорив. Приходили ми ближче до кінця теоретичних занять. Партнери недобре зиркали потім на мене. Згодом за рекомендацією Яшина купив фотоапарат "Зеніт" і фотографував воротаря на фоні лісу. Цікаво, але гриби Лев не зрізав — йому був цікавим процес їх пошуку.

Вихованець дніпропетровського футболу, гокліпер Володимир Пільгуй опинився в "Динамо". Вплинули на цей перехід?

— Так. Уже грав за "Дніпро" та якось у Ярославлі зустрів Яшина. Він жартує, коли до нас, мовляв, повернешся. А серйозно запитує, чи є в Дніпропетровську фахові голкіпери. Яшину 39 років було. Порекомендував Пільгуя. На наступний матч подивитися Володю прилетів тренер москвичів Юрій Кузнєцов. Стежив за воротарем упродовж чотирьох матчів. Потім Яшин подзвонив керівництву "Дніпра" і запропонував зіграти товариський матч. Після нього знаменитий голкіпер підійшов і обійняв Пільгуя. Наступний сезон той розпочав у Москві.

Бєсков, хоч і не запрошував мене до команди, ставився нормально

Чому ви повернулися до Дніпропетровська?

— Пообіцяли вирішити квартирне питання в рідному місті. Це й відіграло свою роль — у Москві не мав власного житла. "Дніпро", коли я туди повернувся, був ще несформованою командою. Але мав у складі найкращого футболіста СРСР-1966 Андрія Бібу. Майстер, у якого без порушення правил відібрати м"яча було неможливо. Бачив поле прекрасно, передачі гострі видавав. І майже не пітнів під час гри. Міг би грати до 40 років. Але прийшов тренером Лобановський. Дві зірки в колективі вжитися не змогли.

Вас називали улюбленцем Лобановського.

— Просто перед тим як прийняти команди, Лобановський приїхав переглянути матч "Дніпро" — "Крилья Совєтов". Я і на місці захисника вдало діяв, та ще й гол забив після сольного проходу. Лобановський оцінив.

Чим запам"яталася робота Лобановського у "Дніпрі"?

— Із закордонних турне він привозив багато літератури для тренерів. Потім на "Південмаші" йому все це перекладали. За ініціативи Лобановського у команді з"явився оператор, який записував на плівку всі наші матчі.

Володимир Сергєєв нині працює на дніпропетровському заводі "Динамо-Силейр". Має двох доньок. Від першого шлюбу — Регіну, від другого — Олександру. Вони подарували по онуці.

1944, 28 січня — Володимир Сергєєв народився в Києві
1967 — перейшов до московського "Динамо"
1968 — став гравцем "Дніпра"

×