Єдину золоту медаль для України на чемпіонаті світу з боротьби у Москві завоювала львів"янка 22-річна Олександра Когут (вага до 51 кг). Вона стала четвертою вітчизняною чемпіонкою світу після Ірини Мерлені, Ельбруса Тедєєва й Ібрагіма Алдатова.
— Перемога не стала для мене несподіваною, — каже борчиня. — Бо я дуже хотіла виграти цей чемпіонат світу і довго йшла до "золота". Навіть уявляла собі, як буду виходити на нагородження, як лунатиме гімн України.
А були перед чемпіонатом якісь знаки, які віщували успішний виступ?
— Була дуже спокійна перед змаганнями, майже не хвилювалась. І моя сестра Мар"яна, тренер, також. У неї завжди переживання, неспокій на душі. А тут вона мені каже: "Я дуже спокійна. Так що ти маєш стати чемпіонкою світу". Вона підтримувала мене в Москві. Але моїх сутичок не дивилася, виходила із залу. Їй важко стримати емоції.
На змагання такого рангу вона вперше поїхала вас підтримати?
— Так. І зразу стала фартовою, — сміється. — Каже, що тепер зі мною буде завжди їздити.
Перемігши білоруску Іванову, росіянку Рахманову і казашку Тетяну Бакатюк, ви вийшли до фіналу.
— Раніше я завжди боролася за третє місце. А тут нарешті вийшла в фінал і сказала собі: "Першого місця не віддам!" Під час сутички з японкою Ю Хоріучі боялась помилитись, адже ціна похибки в фіналі величезна. Дуже не атакувала японку, намагалася не припускатися помилок, боротися надійно. Японки карають за мінімальні помилки. Цього року Ю Хоріучі виграла у фіналі молодіжної першості світу в нашої Юлії Благині. Тож я знала, що розслаблятися з нею не можна. Два періоди закінчилися по 0:0, й мені обидва рази щастило брати ногу. І я кожного разу змогла її збити. Це вперше на змаганнях так пощастило.
Ви змінилися після чемпіонату світу?
— Як людина — ні. Як спортсменка — з"явилося більше впевненості. Тепер, думаю, суперниці будуть серйозніше ставитися до мене.
Ви заявили, що з наступного року переходите в олімпійську вагу до 48 кілограмів.
— Так. Улітку на чемпіонаті України хочу боротися у цій вазі. Це буде відбір на першість світу. Планую поборотися за путівку на Олімпійські ігри у вазі до 48 кілограмів. Поки що ж їду на відновлювальний збір в Алушту, беру із собою сестричку і племінника. Цього року вже ніде не виступатиму. Готуватимуся до нового сезону.
Готові змагатися з олімпійською чемпіонкою Іриною Мерлені?
— Якщо вона повернеться у спорт — цілком. На титули Ірини треба закривати очі й дивитися на неї, як на будь-яку іншу суперницю. А хто сильніший — буде видно на килимі.
Коментарі