24-річний півзахисник київського "Динамо" Тарас Михалик із приходом на тренерську лаву Юрія Сьоміна почав грати в центрі захисту. Про те, як він почувається на новій позиції, кореспондент "ГПУ" розпитав гравця після завершення Кубка Першого каналу.
— За два роки в "Динамо" легше назвати позиції, на яких я не грав. Мабуть, за цим показником можу сперечатися з головним універсалом команди — Тіберіу Гіоане, — каже Михалик. — В усіх матчах на зборі в Ізраїлі був центральним захисником. Добре, що разом зі мною з півзахисту перевели Юссуфа. Ми з ним чудово розуміємося, тому процес адаптації проходить легше.
Як пояснив своє рішення Юрій Сьомін?
— Нічого особливого. На початку січня тренувався на звичній позиції, а згодом тренер спитав, чи не грав я в захисті. Відповів, що Дем"яненко та Сабо інколи випускали грати персонально з нападником. Після цього вийшов на товариську гру проти "Левські", а згодом на усі ігри Кубка Першого каналу.
Претензії були?
— Звичайно, але це робочі моменти. Сьомін уміє пояснити, що він хоче побачити від нас. Робить конкретні та зрозумілі зауваження. До того ж проводяться тактичні тренування, коли кожен займає свою позицію на полі, а тренер розповідає, хто й що має робити в певній ігровій ситуації. Відпрацьовуємо різні моделі гри. Це цікаво та корисно.
У грі зі "Спартаком" вашими партнерами по захисту були Допілка та Федорів. Як оціните їхню гру?
— Вони додають із кожним матчем. Якщо не зупиняться, обов"язково завоюють місце у складі. Сам таким був кілька років тому. Приємно, що вони українці й вихованці динамівської школи.
Сьомін робить конкретні та зрозумілі зауваження
Генеральний директор "Динамо" Резо Чохонелідзе вважає, що за кілька років клуб на 70 відсотків складатиметься з українців. Це реально?
— А чому ні? Треба обережно підпускати молодь до команди. Згадаємо останню гру за Суперкубок. У складі вийшло троє досвідчених гравців, усі інші — нещодавні випускники футбольних шкіл. Їхнє шалене бажання та самовіддача допомогли нам перемогти. Відмовлятися від іноземців теж не варто. Але вони повинні бути мотивовані та ставити на перше місце інтереси команди, а не особисті.
Які зміни відбулися у грі команди з приходом Юрія Сьоміна?
— Почали менше використовувати довгий пас. Відмовившись від вільного захисника, змінили систему гри в захисті. А ще тренування стали динамічнішими та різноманітнішими.
У чемпіонаті України ви грали проти всіх команд. Якого нападника вважаєте найкращим?
— Запам"ятався торішній фінал Кубка України проти "Шахтаря". Спочатку грав проти Воробея, згодом, після вилучення Родріго, перейшов на Брандау, а закінчував із Марікою. Румун рухливий, швидкий, технічний. Із ним було найважче.
Проте найбільше в "Шахтарі" забивають Гладкий і Брандау.
— Бразилець нахабний. Грає ліктями, наступає на ноги, може пальцем в око ткнути. У нього багатий арсенал таких прийомів. Але на кожну дію, в нас — захисників — є протидія. Усе залежить від того, як себе поставив. Якщо промовчиш і стерпиш біль, з тебе ще більше знущатиметься. Щодо Гладкого, у нього є всі підстави вирости в гравця європейського рівня.
1983, 28 жовтня — Тарас Михалик народився в Любешеві Волинської області
2001 — почав виступати в першій лізі за київський ЦСКА
2005 — із ужгородським "Закарпаттям" дебютував у вищій лізі
2006 — перейшов до київського "Динамо", став срібним призером молодіжного чемпіонату Європи
2006, 15 серпня — дебютував у складі національної збірної
2007 — чемпіон України, вдруге виграв Кубок та Суперкубок України
Неодружений
8 
35413
Коментарі