неділя, 29 липня 2007 17:40

Русол мріє грати за "Мілан"

Автор: фото: Андрій ЄЛОВІКОВ
  Андрія Русола (ліворуч) зустрічають в аеропорту ”Бориспіль” після виступу нашої збірної у фінальній частині чемпіонату світу з футболу. Тоді Русол забив гол у ворота збірної Cаудівської Аравії
Андрія Русола (ліворуч) зустрічають в аеропорту ”Бориспіль” після виступу нашої збірної у фінальній частині чемпіонату світу з футболу. Тоді Русол забив гол у ворота збірної Cаудівської Аравії

Андрій Русол, 24 роки, інтерв"ю дає дуже рідко. Пояснює це тим, що сам трохи замкнутий і не любить бути в центрі уваги. Але для "Газети по-українськи" захисник "Дніпра" і збірної України зробив виняток.


Андрію, де провели літню відпустку?

— В Iталiї. Компанiю менi склали Сергiй Назаренко та ще один наш спiльний приятель. Побували у Римi, послухали проповідь Папи Римського у Ватиканському соборi Петра i Павла. Пiсля цього поїхали на один iз островiв. Нiчого там не бачили, окрiм моря, сонця та пляжу. В Iталiї я скучив за тренуваннями.

Правда, що в "Дніпрі" напередодні гри існує певна черговість виходу команди з автобуса?

— Може, кілька хлопців цієї черговості й дотримуються. Але особисто я — ні, бо не вірю в різні прикмети.

Коли ви домовилися про співпрацю з відомим футбольним агентом Шандором Варґою?

— Першим ініціативу проявив Шандор. Я не мав нічого проти. У результаті рік тому вдарили "по руках". Але паперів ніяких не підписували, просто уклали джентльменську угоду. Наскільки я знаю, саме так Варґа працює з більшістю, якщо не з усіма українськими гравцями.

Капітана "Дніпра" Олега Шелаєва партнери по команді називають Шило, вашого кума Сергія Назаренко — Назік. А вас як?

— В основному — по імені. Рідше — Рус. Коли звуть Андрієм, мені подобається більше, але на Руса теж не ображаюся. Урешті-решт, не можу ж я заборонити партнерам так мене називати. На полі це потрібно для спрощення розмови. Для всіляких підказок.

Під час гри при подібних підказках часто вживаєте ненормативну лексику?

— Міцні слова прагну застосовувати якомога рідше. І на полі, і в житті.

У Дніпропетровську кілька разів зустрічав вас на хокеї. Це було випадково чи ви — прихильник цієї гри?

— Хокей мені подобається. До того ж за дніпропетровську любительську команду "Метеор" грає мій друг Валерій Лісняк. Він і прищепив мені любов до цього виду спорту.


Як складаються ваші стосунки з головним тренером "Дніпра" Олегом Протасовим?

— На тренуваннях Олег Валерійович із кожним із нас прагне спілкуватися окремо, а в побуті — ще й на рівних. Не втомлюється повторювати, щоб ми не соромилися і в разі виникнення якихось питань підходили до нього. Мені такий підхід подобається.

Правда, що Протасов збільшив штрафи за порушення дисциплiни?

— Так, штрафнi санкцiї стали жорсткiшими. Про це Олег Валерійович повідомив нам перед початком сезону. Я згоден. У нас є гравці, які отримують занадто багато жовтих та червоних карток. Iз цим треба боротися, бо через вилучення та дискваліфікацію команда неабияк потерпає. До речі, мене поки що жодного разу не штрафували.


2004 року генеральний директор "Днiпра" Андрiй Стеценко запевняв, що через три роки команда доросте до рiвня "Шахтаря" та "Динамо". Цей термiн минув, а конкурувати з ґрандами не вдається.

— Я знаю, що рано чи пiзно "Днiпро" все одно боротиметься за чемпiонство. Але коли саме — не можу сказати. Керiвництво клубу запевняє, що заради цiєї мети усi й працюють.

Мене поки що жодного разу не штрафували

У якому клубі ви мрiєте виступати?

— Менi дуже подобаються чемпiонати Англiї, Iспанiї та Iталiї. А улюблений клуб — "Мiлан".

Чим займаєтеся у вільний час на тривалих зимових зборах?

— Читаю книги. Наприклад, роман про Японію середньовічного періоду. Дуже цікаво.

Як боретеся з життєвими спокусами?

— Перехiдний перiод був у вiцi вiд 15 до 18 рокiв. Тодi я ще вагався, як учинити в тiй чи iншiй ситуацiї. Мої однолітки гуляли, а я в той самий час мучився. Але відколи став професiйним футболiстом, постійно пам"ятаю, що можна собі дозволити, а що — ні.

Ваші батьки ще не натякають на те, що час привести до хати невiстку?

— Вони вже мають одну невiстку. Мiй старший брат давно одружений, у нього двоє дiтей. Я поки не поспішаю, і батьки не кваплять. Вони взагалі не втручаються у моє особисте життя.



1983, 16 травня — Андрій Русол народився в Кіровограді

1999 — підписав контракт із місцевою "Зіркою"
2000 — перейшов до "Кривбасу", Кривий Ріг
2003 — уклав контракт із дніпропетровським "Дніпром", де грає й понині
2006, 19 червня — забив перший в історії збірної України гол у фінальній частині чемпіонату світу — у ворота збірної Саудівської Аравії. Тоді батько Андрія поставив на гол сина 50 грн у букмекерській конторі. Виграв 2250 грн

Зараз ви читаєте новину «Русол мріє грати за "Мілан"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі