Футбол завжди йшов попереду політики. У нас так було, коли восени 1999-го московська газета перед матчем Росія — Україна ніби жартома закликала "бить хохлов". А 2013-го, перед тим як напасти на нас, РФ розкручувала у пресі ідею "об'єднаного чемпіонату". Тепер знову — після перемоги України над Португалією московська газета так "зраділа" цьому, що помістила заголовок українською мовою, яка досі для росіян ніби й не існувала. У відповідь один наш футбольний журналіст чи "відчувши струю", чи отримавши команду, почав активно брататися з росіянами.
У сучасній Росії офіційна преса ніколи просто так нічого неочікуваного не пише. Інакше вже назавтра зникне, як колись в один день газета, що написала про стосунки Путіна з гімнасткою Кабаєвою. Отже, Москва дала журналістам команду "дружити" з Україною. Звісно, не всім, а найбільш наближеним. Решта мають самі здогадатися. Чому так сталося? Може, санкції допекли її економіку, може, ще яка причина. Але наявність позірного розвороту на "дружбу" очевидна. Що робити нам?
Чи не кожен із нас мав у молодших класах досвід зустрічей дорогою до школи зі старшими на кілька років підлітками, які, залежно від обставин, могли образити, побити, забрати гроші чи цукерки. Коли ви підростали й були здатні дати відсіч, колишні кривдники починали поводитися тихо, ніби нічого не було. Інколи навіть у друзі набивалися. На таке може бути лише одна відповідь: як хочете дружити, то спочатку публічно вибачтесь за минуле, а потім віддайте все, що колись забрали. Тоді подумаємо. Ну, і по морді їм дати при нагоді теж не завадить.
До фінальної частини Євро-2020 потрапили збірні України та Росії. На груповому етапі вони між собою зіграти не зможуть.
8 
35413
Коментарі