Віктор Серебряников, 67 років, — гравець київського "Динамо" 60-х років. Майстер штрафних і улюбленець відомого тренера Віктора Маслова. Серебряников призначає зустріч у своїй київській квартирі. Пригощає чаєм.

Можете порівняти футбол ваших часів і нинішній?

— Різниця у підході до справи. Наші молоді спортсмени їдуть за кордон чи принаймні понад усе хочуть потрапити до зарубіжної команди. А українські клуби натомість купують другосортних легіонерів. Висококласний іноземний футболіст не приїде сюди грати на наші гроші.

1971-го, у 31 рік, ви завершили футбольну кар"єру. Чому?

— Почали підводити коліна. Зокрема, на Кубку світу-1966 в Англії у мене було защемлення жирового тіла правої ноги. Траплялося, що виходив сам на сам з голкіпером. Зручна ситуація для удару, але в останній момент заклинює коліно. Обійшлося без операції. Але й футбольного віку собі вкоротив.

Чи пригадуєте цікаві історії з футбольного життя?

— Одну розповім. Було це 1962 року. Летіли ми через океан. Щойно літак набрав висоту, стюардеси почали розповідати, як діяти під час позапланової посадки. Про надувний матрац, в якому є свисток і порошок від акул. Аж раптом ми пішли донизу. Всі до ілюмінаторів, бачимо — аж там горить одна з чотирьох підвісних турбін. М"яко кажучи, ситуація була напруженою. Відверто скажу: в таких випадках залізних людей не буває. Ось і я вирішив перечекати в хвості літака, в туалеті. Стояв там мовчки і тримав двері. У мене в 22 роки з"явилася перша сивина.

Вам довелося грати з Валерієм Лобановським. Якою він був людиною?

— Спокійною, але водночас з амбіціями. Пам"ятаю матч з ярославським "Шинником". Зіграли внічию — 2:2. Хоча вигравали по ходу поєдинку. Тоді від Маслова, або ж, як ми його називали, Діда, дісталося всім. Дійшов тренер і до Лобановського: "А ти, Валєро, що робив?". Той відповів, що на полі є ювеліри й чорнороби. Маслов зняв окуляри: "А ти хто?". Валерій відповів: "Я — ювелір".

Дем"яненка не варто було змінювати

Вікторе Петровичу, вам пощастило грати на двох Мундіалях. Який з них запам"ятався найбільше?

— Кожен Кубок світу був по-своєму особливим. Але в Англії 1966-го ми зіграли найкраще. Тоді мали чудовий склад. Тренер Микола Морозов добре підготував збірну. Та мені не поталанило. Напередодні матчу проти Італії тренери визначили орієнтовний склад. Решта вирушили на банкет до мера Сандерленда. Яшин попросив мене трохи його "розім"яти" — побити по воротах. І на цьому тренуванні я травмувався. Уночі розпухло коліно. Замість мене поставили Вороніна. Валерій накинувся: "Серебро, що ти витворяєш?! Я ж учора був на банкеті! Хіба так можна знущатися з друзів?". Та зіграв він чудово.

Ви майстерно виконували штрафні удари. Існував вираз "дуга Серебряникова". Як відпрацьовували уміння?

— Це не зовсім "дуга", а вигадка журналістів. М"яч підкручував через "стінку". Крутив або підрізав. На тренуваннях В"ячеслав Соловйов обладнав нам із щитів "стінки". Я прагнув пробити в обхід щита й міг це робити з двох позицій. Кілька голів забив. Суперники почали ретельно вивчати мою манеру  і ставити додатково гравця у "стінку".

Чи правда, що ви займалися з юним Олегом Блохіним?

— Так. Маслов попросив із ним, тоді ще 17-річним, попрацювати. Його швидкість неймовірна на полі. Враження, що гравці лише розвертаються, а Олег уже обіграв їх. Однак була одна проблема: добігаючи до воріт, ніяк не міг забити чи передати пас із правої. Та згодом, коли забивав, виходили красені голи. Якщо в людини талант, то це від Бога.

Які футбольні матчі нині дивитеся?

— Лігу чемпіонів, Кубок УЄФА. Через це не спав кілька днів. Так що футбол у мене вже в печінках сидить.

Півтора місяця тому керівництво київського "Динамо" змінило головного тренера команди. Чи варто було це робити?

— На мою думку, ні. Сезон уже почався. Звільнений тренер Анатолій Дем"яненко мав уявлення про фізичний та психологічний стан гравців.

1940, 29 березня — Віктор Серебряников народився в Запоріжжі
1956 — потрапив до складу запорізького "Металурга"
1959 — перейшов до київського "Динамо"
1965, 1967, 1969 — найкращий бомбардир "Динамо"
1966, 1970 — брав участь у Кубку світу
1971 — завершив кар"єру
1978 — став головним тренером "Ниви" з Підгаєць Тернопільської області
Одружений, має сина й онука. Нині на пенсії

×